Оплата праці у святкові та вихідні дні

Автор
керівник групи експертів з бюджетного обліку
Правила роботи у вихідні, святкові і неробочі дні та правила за якими оплачують таку роботу у мирні часи встановлює Кодекс Законів про працю України (далі – КЗпП). Під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин.

У березні 2022 року Верховна Рада прийняла закон №2136, який на період дії воєнного стану ввів обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, які передбачені статями 43, 44 Конституції України та змінив трудове законодавство. Відповідно до Закону №2136, на період воєнного стану скасовано усі святкові дні. Утім, вихідні дні, на відміну від святкових та неробочих, під час війни не скасували. Тобто, право на відпочинок у працівників, навіть під час війни, залишається.

Тож з’ясуємо, як в умовах дії воєнного стану організувати і оплатити роботу працівника у вихідні дні аби потім не мати проблем з ревізорами.

Калькулятор днів щорічної відпустки

Які дні вважати вихідними

На період дії воєнного стану вихідні дні не скасовані. Як і раніше, вихідними днями є дні, в які працівник згідно з графіком роботи установи, організації, та/або відповідно до графіка змінності (виходу на роботу) не працює і вони визначені вихідними на підставі ст. 67-69 КЗпП.

При п’ятиденному робочому тижні працівникам надають два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюють графіком роботи установи за погодженням із профспілкою.

Найпоширеніший графік роботи – п’ятиденка з двома вихідними у суботу та неділю. Вихідні дні потрібно відрізняти від вільних від роботи днів. Вільні від роботи дні є у працівників з неповним робочим тижнем та у працівників з підсумованим обліком робочого часу. На цьому наголошувало Мінсоцполітики у листі від 12.02.2018 № 238/0/101-18/284. Однак якщо працівник залучений до роботи в такі дні, то компенсувати такий час потрібно аналогічно вихідним дням.

Раніше, до введення воєнного стану, при збігу вихідного і святкового/неробочого дня, вихідний переносили на наступний робочий день. Але починаючи з 24 березня 2022 року святкові/неробочі дні втратили статус таких і, відповідно, збігів не може бути.

Залучати працівників до роботи у вихідний день можна відповідно до ст. 71 КЗпП, а компенсувати за роботу у вихідні дні потрібно за правилами ст. 72 КЗпП. Війна внесла деякі корективи щодо цих норм.

Розглянемо, як воєнний стан вплинув на оплату під час роботи працівників у вихідні дні.

Як компенсувати роботу у вихідні дні

Відповідно до  статті 6 Закону № 2136, який набрав чинності з 24.03.2022, на період дії воєнного стану були виключені ряд норм трудового законодавства, зокрема і ст. 72 КЗпП, яка регулює компенсацію за роботу у вихідний день. Але Законом № 2352 з 19 липня внесені зміни у Закон № 2136. У результаті цього статтю 72 КЗпП виключили із переліку тих норм, які не застосовуються у період воєнного стану. Отже, роботу у вихідні дні потрібно компенсувати так, як і до війни. 

Тобто, з початку дії Закону №2136 і до 19.07.2022 роботодавець не компенсував працівнику роботу у вихідний день, хоча вихідні дні під час війни не скасовували.

Тож роботодавець за необхідності, може викликати працівника на роботу навіть у вихідний день. Зверніть увагу, що стаття 71 КЗпП, яка обмежувала це право роботодавця спеціальними вимогами (наприклад, згодою профспілки), під час війни не діє. І вагома причина щоб відкликати працівника, приміром щоб ліквідувати аварії та її наслідки вже для цього не потрібні – достатньо рішення роботодавця викликати працівника на роботу у його вихідний. Утім, працівник має право на оплату в цей день. І тому роботодавець має знати скільки оплатити за роботу у вихідний день.

До 19.07.2022 роботодавець міг надати працівнику за відпрацьований вихідний – інший день відпочинку. Утім, стаття 72 КЗпП, яка це дозволяла робити, не діяла, але і не забороняла. В такій ситуації оплата праці була в одинарному розмірі.

Якщо ж іншого дня відпочинку працівнику не надавали – бухгалтер мав перевірити, чи не було відпрацьованих годин більше норми робочого часу, бо такі години вважають   надурочними. А подвійну оплату надурочного часу під час війни не відміняли. Тож щоб визначити надурочні години, потрібно знати нормальну тривалість робочого часу.

До 19.07.2022  під час війни норми праці могли бути більшими, ніж звичайно:

  • нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не могла перевищувати 60 годин на тиждень (це замість звичних 40 годин).
  • для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюють скорочену тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
  • тривалість щотижневого безперервного відпочинку могла бути скорочена до 24 годин. Тобто, працівник міг мати взагалі один вихідний день на тиждень (якщо була така необхідність).

Норми робочого часу 2024 для «п’ятиденки» – таблиця

норми робочого часу 2024

СКАЧАТИ ТАБЛИЦЮ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Надурочну роботу не можна компенсувати іншим днем відпочинку, тут діє лише подвійна оплата (ст. 106 КЗпП).

З 19.07.2022 повернули близько до звичної норми тривалості робочого часу:

  • нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).
  • для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Тобто, 60 годин на тиждень це вже не обов’язкова норма тривалості робочого часу, а лише можлива, і не для всіх працівників, але для тих, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури або в оборонній сфері. Для таких працівників прописано і більшу, ніж звичайно, тривалість скороченого робочого часу.

Утім, право роботодавця викликати працівника на роботу у вихідний або встановити йому шестиденний робочий тиждень – не скасували. Тож якщо роботодавець залучив працівника до роботи у вихідний день з 19.07.2022 за роботу у вихідний день за угодою сторін трудового договору працівнику:

  • надають інший день відпочинку (конкретну дату вказують у відповідному наказі або розпорядженні керівника),
  • або оплачують фактично відпрацьовані години в грошовій формі в подвійному розмірі згідно з правилами, які встановлює ст. 107 КЗпП, а інший день відпочинку у такому випадку не надають.

Стаття 107 КЗпП передбачає оплату у подвійному розмірі:

  • відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у вихідний день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Спосіб компенсації за роботу у вихідний день, встановлюють у наказі про залучення працівника до роботи в такий день. При цьому спосіб компенсації встановлюють з урахуванням бажання працівника. Як і завжди, одночасно отримати і інший день відпочинку, і подвійну оплату за відпрацьований вихідний день не можна.

Святкові та неробочі дні в період дії воєнного стану після 19.07.2022

У період дії воєнного стану не застосовують норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону №504.

Тому в період дії воєнного стану:

  • немає такого поняття, як святкові та неробочі дні, які передбачалися у ст. 73 КЗпП;
  • не скорочують на одну годину роботу напередодні святкових і неробочих днів та не обмежують тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при 6-денному робочому тижні (у мирний час – не більше 5 годин);
  • якщо святковий чи неробочий день збігається з вихідним днем, то вихідний день не переносять на наступний після святкового або неробочого;
  • не компенсують працівникам за залучення до робіт у святкові та неробочі дні – подвійна оплата та/або надання днів відпочинку не застосовують.

Фактично святкові і неробочі дні перетворилися у звичайні робочі дні за графіком  робочого часу. Але базова норма робочого часу не збільшується, і якщо працівники працюють у святкові чи неробочі дні, вони отримують свій звичний оклад.

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді