Простій і призупинення — різні механізми з різними підставами та наслідками. Дізнайтеся, коли після простою працівник має повернутися до роботи і в яких випадках закон дозволяє призупинити трудовий договір під час воєнного стану
Простій і призупинення трудового договору
Простій
Простій — це тимчасова зупинка роботи, спричинена відсутністю умов для виконання роботи (організаційними, технічними чи об’єктивно-непереборними обставинами; (ст. 34 КЗпП)).
Працівник, зокрема:
- під час простою має право на виплату середнього заробітку (частково чи повністю залежно від підстав простою);
- після припинення простою — повинен повернутися до роботи. Обов’язок роботодавця надати роботу, а працівника — виконувати її.
Висновок: завершення простою відновлює обов’язок виконувати роботу, а працівник не має права обирати свій режим перебування.
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у 2026 році
Призупинення дії трудового договору
Призупинення трудового договору — це інший механізм, який не тотожний простою і застосовується тільки за певних підстав (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX):
- існують чіткі законні підстави (зокрема, воєнний стан і неможливість роботодавця забезпечити роботою працівника, та працівник реально не може виконувати свою роботу);
- призупинення полягає в тимчасовому припиненні зобов’язань сторін (роботодавець не забезпечує роботу — працівник не виконує роботу).
Важливо: якщо підприємство вже вийшло з простою й фактично може забезпечити роботу відповідно до договору, немає підстав для призупинення трудового договору. Тому працівник не може самостійно «поставити договір на паузу», якщо відсутні відповідні законні підстави.
Висновок: якщо підприємство вийшло з простою й робота відновлена — немає юридичних підстав для призупинення.
Застосування: якщо підприємство працює, продовжує діяльність після простою — працівник не може вимагати призупинення, бо об’єктивної неможливості немає.
Верховний Суд України у своїх рішеннях зазначає:
- право роботодавця на призупинення трудового договору існує лише якщо підприємство дійсно не може надати роботу, а працівник не може її виконувати. Це має бути об’єктивно підтверджено (наприклад, зруйновані засоби виробництва, немає можливостей працювати дистанційно тощо);
- якщо таких підстав немає, то наказ про призупинення вважається незаконним і суди його скасують;
- судова практика показує, що у період воєнного стану призупинення можливе лише за суворими критеріями — і не може служити способом уникнення виплати зарплати чи інших зобов’язань.
Працівник хоче призупинити договір після простою — що каже закон і практика
Важливо: сам факт виходу підприємства з простою не створює автоматично підстави для призупинення трудового договору. Простій — це процес, який не змінює сам договір. Після його завершення сторони повинні повернутись до своїх обов’язків.
Працівник не має права примусово «поставити на паузу» трудовий договір, якщо немає законних підстав, зокрема, таких як:
- відрядження;
- навчання;
- догляд за дитиною;
- мобілізація тощо.
Увага: підстави для такого призупинення чітко перелічені в законодавстві. Якщо таких підстав немає — роботодавець не зобов’язаний погоджуватися на призупинення.
Судова практика підтверджує, що призупинення трудового договору можливе тільки при одночасній неможливості роботодавця надати роботу і працівнику — її виконувати. Якщо підприємство вже працює — підстав для призупинення немає.
Практичні рекомендації
Якщо працівник хоче призупинити трудовий договір, він повинен:
- мати чіткі підстави, передбачені законодавством (причини, які встановлені законом чи міжнародними нормами);
- надати докази, що ці підстави дійсно існують;
- розуміти, що простій не є такою підставою після його припинення.
Підприємство має право відмовити працівнику, якщо немає законних підстав для призупинення.
Висновки
Працівник не може призупинити трудовий договір, якщо:
- підприємство вже працює після простою;
- роботодавець може надати роботу;
- працівник фактично може виконувати роботу.
Призупинення можливе лише якщо:
- підприємство знищене/окуповане/не має можливості функціонувати; або
- робота об’єктивно неможлива (відсутність обладнання, локації, енергопостачання тощо).
Джерело: сторінка Інспекції з питань праці Дніпровської міськради у Facebook
Підпишіться на Telegram-канал 
