Освітній омбудсмен України закликала громади проводити конкурси на посади керівників закладів загальної середньої освіти там, де це дозволяє безпекова ситуація. Вона наголосила, що відкритий відбір знижує корупційні ризики, посилює громадський контроль і відкриває молодим педагогам шлях до кар’єрного зростання
Як підготувати бюджетний запит на 2027 рік
Освітній омбудсмен нагадує, цього року в керівників багатьох закладів загальної середньої освіти закінчується строк дії трудового договору. Це пов’язано з тим, що 6 років тому, 18.03.2020 року набрав чинності Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX (далі — Закон № 463-IX).
Закон № 463-IX поклав обов’язок на засновників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважених ними органів до 01.07.2020 припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на 6 років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, — на 1 рік) без проведення конкурсу. Тож у частини керівників закладів загальної середньої освіти цьогоріч закінчується контракт.
Під час воєнного стану засновники самостійно вирішують, чи проводити конкурс на посаду керівника закладу освіти, як це передбачає ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII. Водночас проводити такі конкурси законодавство не забороняє.
Освітній омбудсмен закликала засновників проводити конкурси на посади керівників закладів освіти там, де дозволяє безпекова ситуація. Це матиме позитивний вплив на розвиток закладу освіти та сферу освіти і свідчить про прозорість та відкритість громади.
Відсутність конкурсів — це кулуарні призначення.
Конкурсна процедура — необхідна умова публічного відбору. Це процедура, у якій рішення ухвалюється не одноосібно, а колективно. Це знижує корупційні ризики та дозволяє оцінити професійні й лідерські якості, управлінські навички кандидатів, а ще — порівняти їх бачення подальшого розвитку закладу. Вже сама презентація кандидатами бачення розвитку закладу мотивує всіх зацікавлених поглянути на заклад освіти у фокусі перспективи — яким заклад освіти буде завтра. Це про рух в ногу з часом, про інновації, нові підходи або ж поглиблення певних напрямів роботи. Обрання кандидата з конкретним баченням покладає на нього певну відповідальність за те, щоб втілити заплановане.
Освітній омбудсмен наголосила, відсутність конкурсів не дозволяє здійснювати належний громадський контроль за призначенням. Натомість конкурсна процедура завдяки участі, зокрема представників засновника, представників органів самоврядування тощо сприяє співвідповідальності за прийняте рішення, робить директора більш підзвітним перед громадою, а учасників освітнього процесу більш налаштованими на партнерство.
Освітній омбудсмен проаналізувала практики громад щодо проведення конкурсів на посади керівників закладів загальної середньої освіти у 2023 та 2024 році.
Як приклад, місто Чернігів, яке часто піддається обстрілам, проводило конкурси у 2023, 2024, 2025 році, натомість м. Київ такі конкурси не проводить з початку повномасштабного вторгнення.
Дані інтерактивного Дашборду освітніх індикаторів:
- середній вік керівників шкіл у 2025/2026 навчальному році — 52,6 р.;
- вік наймолодшого керівника — 33 роки;
- вік найстаршого — 76;
- серед керівників шкіл 74,2% жінок.
«Зауважу, що середній вік керівника закладу загальної середньої освіти доволі високий. Водночас, як бачимо, наймолодшому керівнику — 33 роки. Відновлення конкурсів заохотило б молодих педагогів спробувати свої сили, а також відкрило б шлях для кар’єрного зростання молоді. В умовах, коли у більшості громад конкурси на посаду керівника закладу освіти не проводяться, у молодих вчителів може скластися враження, що кар’єрне зростання — це точно не про заклад освіти.
Зважаючи на це, вважаю, що громадам варто відновлювати конкурси на посади керівників закладів загальної середньої освіти там, де дозволяє безпекова ситуація. Раніше вже зазначала про важливість і переваги від цього», — підсумувала Освітній омбудсмен.
Освітній омбудсмен
Працівниця перебувала на лікарняному з 25.09.2026 по 28.09.2026, а 29.09.2026 — звільнилася. Листок непрацездатності електронний, 28.09.2026 його закрили, а за сім днів він набув статусу «готовий до сплати». У жовтні 2026 року, тобто після звільнення працівниці, склали Протокол уповноважених із соцстраху про призначення допомоги та нарахували виплати за листком непрацездатності. Лікарняний оплатили. Чи нараховувати ЄСВ, якщо період лікарняного — під час трудових відносин, а нарахування за цим лікарняним — після звільнення працівниці? Як заповнити Додаток Д1?
Меморіальний ордер № 17 використовують, щоб відображати господарські операції у бюджетних установах, які не фіксують у меморіальних ордерах № 1–16, а також для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.
Бюджетна звітність бюджетних установ як була, так і залишається цілим набором звітів щодо стану виконання бюджету. У частині аспектів вона перетинаєтьсяз фінансовою звітністю, але є самостійним джерелом інформації для державних аудиторів. Форми, строки та правила складання бюджетних звітів у 2026 році — у цьому огляді
Сумісництво у школі — поширена ситуація, але під час нарахування заробітної плати вчителю-суміснику необхідно враховувати важливі правові та розрахункові нюанси. Розглянемо на практичному прикладі вчителя музики, як правильно тарифікувати та оплачувати працю педпрацівника за сумісництвом у реаліях 2026 року
Держстат готує нас до подання статистичної звітності у 2026/2027 році, яка щороку зазнає змін у складі, а також і в самих формах звітів. Розглянемо табель (перелік), календар державних статзвітів на 2026 рік, а також набір (альбом) усіх форм статзвітів на 2026 рік. Розглянемо, хто, коли і як звітуватиме до Держстату наприкінці поточного та в наступному роках
