За які відпустки працівник не отримає грошову компенсацію при звільненні

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року

За бажанням працівника у разі звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) роботодавець має надати йому невикористану відпустку з наступним звільненням (ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон № 504).

Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Якщо працівника звільняють у зв’язку із закінченням строку трудового договору, він може за своїм бажанням використати невикористану відпустку навіть тоді, коли вона повністю або частково виходить за межі строку договору. У такому разі трудовий договір діє до закінчення відпустки.

Окрім того, у разі звільнення працівнику виплачують грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону № 504).

Отже, компенсації при звільненні підлягають лише невикористані щорічні відпустки і додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Кількість днів відпустки, що підлягають компенсації, обчислюють пропорційно відпрацьованому періоду. Розмір компенсаційної виплати визначають за правилами, які діють у разі підрахунку середнього заробітку за час відпустки.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачують грошову компенсацію відповідно до ст. 24 Закону № 504 (абз. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ).

Компенсації не підлягають:

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
• творча відпустка та ін.

Джерело: офіційний сайт ФПУ