Звільнення з власної ініціативи до закінчення строку трудового договору: чи можливе

За якими документами ідентифікувати сумісництво

Трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, потрібні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).

Питання розірвання трудового договору регулюють, зокрема, статті 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП. Порядок розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника (ст. 39 КЗпП) дещо відрізняється від порядку розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк (ст. 38 КЗпП).

Увага: укладаючи строковий трудовий договір, працівник фактично погоджується працювати протягом визначеного строку. Тому він не може в односторонньому порядку розірвати трудові відносини до закінчення цього строку без поважних причин.

Строковий трудовий договір достроково розривають на вимогу працівника у разі:

• його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
• порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
• переїзду на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступу до навчального закладу;
• неможливості проживання у певній місцевості, підтвердженої медичним висновком;
• вагітності;
• догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною з інвалідністю;
• догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або за особою з інвалідністю I групи;
• виходу на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• інших поважних причин (ст. 39 КЗпП, ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Джерело: офіційний сайт ФПУ