Чи має працівник попереджати роботодавця про звільнення за два тижні

Звіт із внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю: ЗРАЗОК↩️

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Увага: законодавство не передбачає обов’язкового відпрацювання працівником 2 тижнів перед звільненням. Законодавець лише зобов’язує працівника повідомити роботодавця про свій намір звільнитися, що дасть змогу роботодавцеві знайти йому заміну.

Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, якщо заява про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема через:

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
• вступ до навчального закладу;
• неможливість проживання у цій місцевості, підтверджену медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною з інвалідністю;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або за особою з інвалідністю I групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• інші поважні причини.

Увага: вимоги ч. 1 ст. 38 КЗпП поширюються на всіх працівників без винятку, незалежно від статі та статусу.

Отже, якщо працівник вказав у заяві поважну причину звільнення, роботодавець зобов’язаний звільнити його у визначений строк, без попередження за 2 тижня.

Важливо: під час воєнного стану працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві, якщо в районі, де розташоване підприємство, установа чи організація, ведуться бойові дії та існує загроза для його життя і здоров’я (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Це правило не застосовують у разі примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або до робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Джерело: офіційний сайт ФПУ