Реорганізація комунальних підприємств: що варто знати громадам
Підпишіться на Telegram-канал Головбух Бюджет. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Конгрес бухгалтерів бюджетних установ — 2026: унікальна подія року
Правова база для трансформації юридичних осіб державного та комунального сектору зазнала істотних змін.
Серед основних нормативних актів, які формують правове поле цього процесу:
- Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196 (далі — Закон № 4196);
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР;
- Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII; а також
- відповідні урядові нормативні акти щодо процедур перетворення підприємств.
Отже, громади можуть переглянути підходи до управління комунальними підприємствами та привести їх у відповідність до сучасних стандартів корпоративного управління.
ТОП-5 причин для трансформації комунального підприємства
1. Європейські стандарти управління
Однією з причин трансформації є необхідність приведення українського законодавства та практики управління до європейських стандартів, зокрема у сфері корпоративного управління.
Традиційна модель комунального унітарного підприємства часто передбачає значну залежність від рішень органу місцевого самоврядування. Натомість корпоративна модель дозволяє чіткіше розмежувати функції власника, органів управління та безпосереднього менеджменту.
Це сприятиме більшій прозорості, відповідальності та ефективності управління.
2. Можливість скористатися перехідним періодом
Закон № 4196 передбачає перехідні механізми, які дають можливість органам місцевого самоврядування підготуватися до змін і визначитися з подальшою долею комунальних підприємств.
Для громади це можливість не просто формально змінити організаційно-правову форму, а провести повний аналіз діяльності підприємства: його фінансового стану, майна, боргових зобов’язань, дозволів, кадрової структури та перспектив розвитку.
3. Ефективніший менеджмент
Товариство з обмеженою відповідальністю є самостійною бізнес-структурою з визначеною системою управління.
У такій моделі статут має визначати:
- органи управління товариства;
- їхні повноваження;
- порядок вступу до товариства та виходу з нього;
- правила обліку часток.
Це створює більш структуровану систему корпоративного управління та дозволяє чіткіше розподілити відповідальність за прийняття управлінських рішень.
4. Залучення інвестицій
Трансформація може створити додаткові можливості для залучення інвестицій, модернізації підприємства та відновлення інфраструктури.
Для громад залучення фінансування особливо важливе, коли потрібно:
- відновити пошкоджені об’єкти;
- оновити техніку;
- закупити сучасне обладнання;
- розвивати нові напрями діяльності.
Саме тому трансформація комунального підприємства може розглядатися не лише як юридична процедура, а і як інструмент розвитку.
5. Оптимізація мережі підприємств громади
У багатьох громадах працює значна кількість комунальних підприємств, які частково дублюють функції одне одного або працюють економічно неефективно.
Реорганізація може допомогти громаді:
- оптимізувати мережу комунальних підприємств;
- об’єднати окремі структури;
- змінити модель управління ними.
Головне — щоб рішення ґрунтувалося на аналізі, а не лише на формальному бажанні змінити назву чи організаційно-правову форму.
Як провести реорганізацію
Реорганізація комунального підприємства — це не одномоментне рішення. Вона передбачає послідовність юридичних, майнових, фінансових і кадрових процедур.
Перший етап — підготовчий
На цьому етапі необхідно проаналізувати:
- діяльність комунального підприємства;
- його фінансовий стан;
- майно, яке використовується;
- зобов’язання перед кредиторами;
- чинні дозволи та ліцензійні документи;
- перспективи подальшої діяльності.
Одночасно визначають найбільш доцільну організаційно-правову форму.
Серед можливих варіантів — товариство з обмеженою відповідальністю або акціонерне товариство, залежно від цілей і специфіки підприємства.
Другий етап — кадровий
Реорганізація може вплинути на трудові відносини з працівниками. У разі зміни істотних умов праці або скорочення чисельності чи штату працівників необхідно забезпечити належне інформування працівників і дотримання трудових гарантій.
Тобто реорганізація — це не лише питання майна та юридичних документів. За кожним таким рішенням стоять конкретні працівники, трудові договори та соціальні гарантії.
Третій етап — прийняття рішення про початок реорганізації
Рішення органу місцевого самоврядування про початок реорганізації має містити, зокрема:
- інформацію про підприємство або підприємства, які реорганізують;
- спосіб реорганізації — наприклад, перетворення або злиття;
- склад комісії з реорганізації;
- порядок роботи комісії;
- склад інвентаризаційної комісії;
- порядок взаємодії з кредиторами;
- інші необхідні організаційні питання.
Четвертий етап — інвентаризація
Інвентаризація є одним із ключових етапів процесу. Саме вона дозволяє визначити фактичний склад активів, зобов’язань та майна підприємства. Результати інвентаризації стають основою для складання передавального акта.
Без повного розуміння того, яке саме майно належить підприємству, яке воно використовує та які зобов’язання має, неможливо якісно завершити процедуру реорганізації.
П’ятий етап — майнові питання
Особливу увагу необхідно приділити передачі майна. Відповідно до матеріалів інформаційної сесії, майно може бути передане до статутного капіталу товариства за балансовою вартістю без проведення оцінки. Якщо балансова вартість майна дорівнює нулю, його справедливу вартість можуть визначити на підставі оцінки.
Окремо орган місцевого самоврядування може розглянути можливість передати комунальне майно товариству на праві узуфрукта. У такому разі товариство з обмеженою відповідальністю як узуфруктарій має обліковувати це майно на своєму балансі.
Фінальний етап — нове товариство
На завершальному етапі орган місцевого самоврядування:
- затверджує передавальний акт;
- створює товариство з обмеженою відповідальністю;
- затверджує його статут;
- визначає органи управління та їхні повноваження;
- реєструє припинення комунального підприємства;
- реєструє нове товариство.
Статут ТОВ має визначати:
- найменування товариства;
- структуру органів управління;
- повноваження органів управління;
- порядок вступу до товариства та виходу з нього;
- правила обліку часток.
Реорганізація — право чи обов’язок
Відповідь залежить від конкретної ситуації та вимог законодавства.
Орган місцевого самоврядування може використати реорганізацію, щоб:
- ефективніше управляти комунальним майном;
- оптимізувати мережу комунальних підприємств;
- підвищити ефективність їхньої роботи.
Водночас реорганізація не має бути самоціллю.
Перед прийняттям рішення громада має відповісти на практичні питання:
- Чи є підприємство фінансово ефективним?
- Яке майно воно використовує?
- Чи має борги та зобов’язання?
- Чи потрібна зміна моделі управління?
- Чи може нова організаційно-правова форма сприяти розвитку?
- Як рішення вплине на працівників?
- Які ризики виникнуть для громади?
Висновок
Реорганізація комунального підприємства — це значно більше, ніж зміна організаційно-правової форми. Це можливість провести своєрідний «аудит» підприємства, оцінити його реальний стан, впорядкувати майнові питання, переглянути систему управління та визначити перспективи подальшого розвитку.
Для одних підприємств оптимальним рішенням може стати перетворення на ТОВ, для інших — об’єднання, оптимізація або збереження чинної моделі. Головне, щоб орган місцевого самоврядування ухвалив обґрунтоване й законне рішення, яке захищатиме інтереси громади.
Ефективне управління комунальним майном впливає не лише на юридичні аспекти роботи підприємств, а й на якість послуг для мешканців та раціональне використання ресурсів громади.
Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook
