Облік та документальне оформлення передачі комунального майна ОМС

Хто управитель комунального майна

Формально власником комунального майна є територіальна громада (ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Виходить, що повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном може здійснювати відповідна місцева рада, так як саме вона представляє інтереси мешканців територіальної громади, тобто конкретного міста, села, селища, об’єднаної громади. Однак зареєстрованим майно може бути лише на юрособу або фізособу, якою територіальна громада сама собою не є. З цієї причини комунальне майно закріплюється за різними суб’єктами комунального сектору – комунальними закладами, установами, підприємствами.

☛ Відчуження комунального майна здійснюється рішенням місцевої ради.

📝 Як бюджетнику завершити 2024 рік: 10 важливих справ

Кінцеве рішення про передачу (відчуження) комунального майна від одного суб’єкта до іншого приймає саме місцева рада виключно на своїх пленарних засіданнях (п. «30» ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280, далі – Закон № 280). При цьому територіальна громада, а також утворені нею органи місцевого самоврядування (ОМС), розглядаються як управителі комунального майна (ч. 2 ст. 327 ЦКУ). В першу чергу, така функція покладається на виконавчий комітет місцевої ради. Однак можуть бути й інші ОМС: місцева рада як окрема юрособа, місцевий фінансовий орган. У конкретній громаді все залежить від того, кому місцева рада як представницький орган делегувала такі повноваження від громади.

☛ Управитель комунального майна – це територіальна громада (власник), яка реалізує свої права через представницький орган (місцеву раду). Останній, в свою чергу, делегує частину своїх повноважень іншим ОМС.

Як типовий приклад: повноваження з управління комунальним майном місцевою радою можуть делегуються одному органу – Управлінню комунальним майном виконкому міської ради тощо.

Передплата 2025 Каталог БУХГАЛТЕРІЯ

• Головбух Бюджет
• Головбух Праця та зарплата
• Комплект журналів «ВСЕ ДЛЯ БЮДЖЕТУ»

За ким закріплюється комунальне майно

Фактично володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб’єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради. Як правило, коло таких суб’єктів обмежується місцевою радою комунальним сектором, так як у такому разі формальний власник майна (територіальна громада) не змінюється. Якщо ж передати майно, наприклад установі державного сектору, – відбудеться зміна власника (з громади на державу).

До суб’єктів комунального сектору належать такі (див. ч. 3 ст. 24 Господарського кодексу України, далі – ГКУ):

• підприємства, установи та організації, що діють на основі лише комунальної власності даної місцевої ради. Наприклад, бюджетні установи (школи, дитячі садочки), комунальні непідприємницькі підприємства (лікарні) тощо. У таких 100% статутного капіталу належить ОМС;
• інші юрособи, у статутному капіталі яких частка комунальної власності такої місцевої ради перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує такій раді право вирішального впливу на господарську діяльність таких суб’єктів, тобто фактичний контроль над такою юрособою. Наприклад, це може бути комунальне підприємство, спільне підприємство.

Інші суб’єкти, некомунального сектору, можуть теж отримати комунальне майно, але на правах оренди. За таких умов власник – територіальна громада – теж не змінюється.

☛ Комунальне майно – власник громада, управитель – ОМС, балансоутримувач – комунальний заклад або комунальне підприємство.

🎉ПО-ПО-ПОДАРУУУУНКИИИ ДЛЯ БУХГАЛТЕРІВ

• 🎁ВАШ РЯТІВНИК ВІД ПОМИЛОК І ШТРАФІВ Е-журнал «Головбух Бюджет»
• 🎁ВАШ ПОМІЧНИК ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ Е-журнал «Головбух Праця та зарплата»
• 🎁 ВАШ КВИТОК ДО ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

На яких правових засадах закріплюється комунальне майно за його балансоутримувачем

Суб’єкти, за якими місцева рада закріпила майно, отримують його не на праві власності, так як власником залишається територіальна громада, а на правах господарського відання (ч. 1 ст. 136 ГКУ) або оперативного управління (ч. 1 ст. 137 ГКУ). Різниця між ними унаочнена у таблиці нижче.

Виходить, що статус комунального майна на праві господарського відання чи праві оперативного управління ніяк не повинен впливати на його бухгалтерський облік, так як існують лише правові відмінності лише формальні. За своєю економічною суттю таке закріплення майна нічим не відрізняється від права власності, що має наслідки при визначенні балансоутримувача.

5 статтей з журналу «Головбух Праця та Зарплата»

• Оплата праці держслужбовців — 2025
• Відпустка з наступним звільненням і звільнення під час відпустки
• Бронювання через Дію: які обмеження діють із 2 жовтня
• Військовий збір для ФОПів: коли та скільки сплачувати вперше
• 5 прикладів, як обчислити компенсацію за невикористану відпустку

У кого на балансі обліковується комунальне майно

Балансоутримувач – це той суб’єкт, у якого має обліковуватися комунальне майно, який повинен нараховувати зокрема й його амортизацію (знос). Майно не може бути одночасно на двох балансах – управителя (ОМС) та отримувача. За загальними правилами активом є той ресурс, який контролюється внаслідок минулих подій і приносить економічні вигоди такому суб’єкти у майбутньому (ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996, далі – Закон про бухоблік). Передане комунальному закладу або комунальному підприємству майно приносить такі економічні вигоди саме їм, а не управителю (ОМС). Через це комунальне майно, яке було передане на правах господарського відання (оперативного управління) обліковується на балансі отримувачів такого майна.

☛ Балансоутримувачем комунального майна після його передачі від ОМС на правах господарського відання (оперативного управління) стає комунальний заклад/комунальне підприємство.

Якщо ж певний суб’єкт орендує комунальне майно, то у такому разі балансоутримувачем все одно залишається ОМС, так як оренда тимчасова та не передбачає передачу права розпорядження майном, а отже, не виконується умова контролю над активом. Орендарі відображають такі об’єкти на позабалансових рахунках, про що прямо сказано в стандартах бухгалтерського обліку:

• для комунальних закладів, бюджетних установ тощо – п. 1 розділу ІІІ НП(С)БОДС 126 «Оренда»;
• для комунальних підприємств – п. 8 НП(С)БО 14 «Оренда».

☛ Балансоутримувачем комунального майна переданого в оренду залишається ОМС. Орендар обліковує таке майно на позабалансовому рахунку.

Калькулятор штрафів

Чи є ПДВ при передачі комунального майна?

Питання з ПДВ виникає, якщо передачу здійснює платник ПДВ. У загальній ситуації за податковим законодавством щодо операцій з безоплатного передачі виникає ПДВ, так як така операція розглядається як «постачання товарів» (пп. 14.1.191 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Те, що передача майна відбувається на праві господарського відання або оперативного управління виникати тут ролі не грає – у податкових цілях застосовуються ті ж правила, що й при зміні власника.

Однак є пряме звільнення від ПДВ операцій з передачі об’єктів з балансу однієї юрособи на баланс іншої юрособи, яка перебуває у комунальній власності (абз. 2 пп. 197.1.16 ПКУ). Це звільнення від ПДВ діє за умови дотримання ще таких додаткових умов:

• передача – на безоплатній основі;
• є рішення ОМС. У ПКУ деталі не уточнюються, але згідно пп. «30» ч. 1 ст. 26 Закону № 280 такі рішення приймаються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради.

У разі порушення хоча б однієї умови – застосовується стандартна ставка ПДВ 20%.

Аналогічний висновок про відсутність ПДВ роблять податківці щодо передачі майна між двома комунальними підприємствами (індивідуальна податкова консультація ДПС від 09.08.2019 р. № 3750/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

☛ При безоплатній передачі майна від одного суб’єкта комунального сектору до іншого за наявності рішення ОМС:

• ПДВ – нема;
• податкова накладна – є.

Зверніть увагу, відсутність ПДВ у даному разі не позбавляє обов’язку скласти податкову накладну. За загальним правилом податкова накладна не складається лише на необ’єктні операції (ст. 196 ПКУ). У даному ж разі це об’єктна операція, яка має звільнення (ст. 197 ПКУ). Отже, суб’єкт, що є платником ПДВ та передає майно, має скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, у якій:

• отримувач – та особа, якій здійснюватиметься передача цих активів;
• рядки розділу А та графи 7 і 10, 11 розділу Б – не заповнюються, так як ціна постачання нульова і податкового зобов’язанні з ПДВ при ньому не виникає;
• дата складання податкової накладної – це дата підписання акта приймання-передачі об’єкта основних засобів.

Однак друга податкова накладна – на різницю між мінімальною базою ПДВ, як це здійснюється при безоплатній передачі у звичайних суб’єктів, – не складається.

При складанні податкової декларації з ПДВ у Таблиці 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг» Додатка 5 слід вказати суму такої операції та код пільги 14060425 (за Довідником податкових пільг № 125/2, вересень 2024: «Звільняються від оподаткування операції безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.» (див. також пп. 197.1.16 ПКУ).

Корисне про облік:

• Облік основних засобів
• Облік нематеріальних активів
• Облік запасів

Як документально оформити передачу комунального майна

Для документального оформлення передачі комунального майна, яке у бухгалтерському обліку відноситься до основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), складається акт приймання-передачі основних засобів. Форма акта приймання-передачі для суб’єктів державного сектору та вказівки щодо його заповнення затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Разом з цим актом передається технічна документація та всі облікові документи (або їхніми копіями), які підтверджують:

• первісну вартість;
• суму нарахованого зносу;
• дату введення в експлуатацію.

Такі вимоги містить абз. 7 п. 5 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, які затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11. Наприклад, це може бути інвентарна картка і технічний паспорт, складена бухгалтерією довідка щодо нарахованої амортизації (або копії відомостей нарахування амортизації). Якщо передаються МНМА, то замість індивідуальних інвентарних карток можна передати інвентарні картки групового обліку.

Перелік переданих документів слід зазначити у тому ж в акті приймання-передачі основних засобів, який має скласти установа.

Щодо інших об’єктів можна скористатися актом приймання-передачі довільної форми з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Професійна сертифікація бухгалтерів бюджетних установ — 2025

Сучасні вимоги до бухгалтерів бюджетної сфери зростають, і не завжди є час слідкувати за всіма змінами у законодавстві, звітності та ревізії. Вища школа Головбуха підготувала для вас програму, яка допоможе вам стати впевненим експертом, мрією кожного керівника!

📢 Як стати бухгалтером-мрією кожного керівника

Бухгалтерські проведення з передачі та прийняття комунального майна у бюджетників

При проведенні в обліку передачі комунального майна у бюджетників дотримуємося таких правил:

• ні доходів, ні витрат не виникає;
• бухгалтерські проводки використовуються з п. 1.13 та п. 1.14 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, яка затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219 (далі – Типова кореспонденція № 1219). За цим документом операція з передачі майна в межах суб’єктів комунального сектору вважається внутрішнім переміщенням;
• установа, яка передала майно, на далі обліковувати його не повинна. На позабалансових рахунках теж. Принаймні ніяких прямих вказівок і підстав для такого позабалансового обліку немає. І головне – немає доцільності, так як врядчи очікується повернення такого майна назад.

Виходячи з Типової кореспонденції № 1219 при передачі основних засобів у передавача:

• зменшується внесений капітал на суму первісної вартості – Дт субрахунку 5111 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»;
• збільшується накопичений фінансовий результат виконання кошторису – Кт 5512 субрахунку «Накопичені фінансові результати виконання кошторису».

В установи-отримувача все навпаки:

• збільшується внесений капітал на суму первісної вартості – Кт субрахунку 5111 «Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду»;
• зменшується накопичений фінансовий результат виконання кошторису – Кт 5512 субрахунку «Накопичені фінансові результати виконання кошторису».

Розглянемо тепер типову ситуацію з обліку передачі майна від виконкому місцевої ради до бюджетної установи, створеною місцевою радою.

Приклад. Рішенням міської ради на баланс спеціалізованої школи з балансу виконкому міської ради передані:

• земельна ділянка первісною вартістю 2500000 грн (на земельні ділянки амортизація не нараховується);
• будівля з первісною вартістю 890000 грн, накопичений знос 290000 грн;
• автобус первісною вартістю 600000 грн, накопичений знос 150000 грн;
• принтер, первісна вартість 4000 грн, накопичений знос 2000 грн. Принтер належать до МНМА.

На передачу кожного з об’єктів був складений акт приймання-передачі основних засобів. Всюди проведення заносяться до меморіального ордера 17.

Бухгалтерські проведення з числами за даним прикладом наведені у таблиці нижче.