Комунальне майно має особливий правовий статус, знаходиться під управлінням ОМС та може передаватися рішенням місцевої ради на баланс інших комунальних закладів та комунальних підприємств. Як обліковувати таке майно, оформити документально його передачу – у цьому огляді.
Хто управитель комунального майна
Формально власником комунального майна є територіальна громада (ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Виходить, що повноваження щодо володіння, користування та розпорядження майном може здійснювати відповідна місцева рада, так як саме вона представляє інтереси мешканців територіальної громади, тобто конкретного міста, села, селища, об’єднаної громади. Однак зареєстрованим майно може бути лише на юрособу або фізособу, якою територіальна громада сама собою не є. З цієї причини комунальне майно закріплюється за різними суб’єктами комунального сектору – комунальними закладами, установами, підприємствами.
☛ Відчуження комунального майна здійснюється рішенням місцевої ради
«Обмін» комунальним майном: документування та облік
Кінцеве рішення про передачу (відчуження) комунального майна від одного суб’єкта до іншого приймає саме місцева рада виключно на своїх пленарних засіданнях (п. “30” ч. 1 ст. 26 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280, далі – Закон № 280). При цьому територіальна громада, а також утворені нею органи місцевого самоврядування (ОМС), розглядаються як управителі комунального майна (ч. 2 ст. 327 ЦК). В першу чергу, така функція покладається на виконавчий комітет місцевої ради. Однак можуть бути й інші ОМС: місцева рада як окрема юрособа, місцевий фінансовий орган. У конкретній громаді все залежить від того, кому місцева рада як представницький орган делегувала такі повноваження від громади.
☛ Управитель комунального майна – це територіальна громада (власник), яка реалізує свої права через представницький орган (місцеву раду). Останній, в свою чергу, делегує частину своїх повноважень іншим ОМС
Як типовий приклад: повноваження по управлінню комунальним майном місцевою радою можуть делегуються одному органу – Управлінню комунальним майном Виконкому Міської ради тощо.
За ким закріплюється комунальне майно
Фактично володіє, користується та розпоряджається комунальним майном той суб’єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради. Як правило, коло таких суб’єктів обмежується місцевою радою комунальним сектором, так як у такому разі формальний власник майна (територіальна громада) не змінюється. Якщо ж передати майно, наприклад установі державного сектору – відбудеться зміна власника (з громади на державу).
До суб’єктів комунального сектору належать такі (див. ч. 3 ст. 24 Господарського кодексу, далі – ГК):
- підприємства, установи та організації, що діють на основі лише комунальної власності даної місцево ради. Наприклад, бюджетні установи (школи, дитячі садочки), комунальні непідприємницькі підприємства (лікарні) тощо. У таких 100% статутного капіталу належить ОМС;
- інші юрособи, у статутному капіталі яких частка комунальної власності такої місцевої ради перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує такій раді право вирішального впливу на господарську діяльність таких суб’єктів, тобто фактичний контроль над такою юрособою. Наприклад, це може бути комунальне підприємство, спільне підприємство.
Інші суб’єкти, некомунального сектору, можуть теж отримати комунальне майно, але на правах оренди. За таких умов власник – територіальна громада – теж не змінюється.
☛ Комунальне майно – власник громада, управитель – ОМС, балансоутримувач – комунальний заклад або комунальне підприємство
На яких правових засадах закріплюється комунальне майно за його балансоутримувачем
Суб’єкти, за якими місцева рада закріпила майно, отримують його не на праві власності, так як власником залишається територіальна громада, а на правах господарського відання (ч. 1 ст. 136 ГК) або оперативного управління (ч. 1 ст. 137 ГК). Різницю між ними унаочнена у таблиці нижче.
Критерії порівняння | Правовий переданого статус комунального майна |
господарське відання | оперативне управління |
тип господарської діяльності отримувача майна (балансоутримувача) | комерційна | некомерційна |
приклад отримувачів комунального майна | комунальні комерційні підприємства | комунальні некомерційні підприємства, бюджетні установи, що фінансуються з місцевого бюджету |
майнові права | володіння, користування та розпорядження |
можливість вилучення майна власником (управителем) | власник майна не втручається в оперативно-господарську діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК) | так, якщо воно надлишкове, не використовується або використовується не за призначенням (ч. ст. 137 ГК) |
захист права | аналогічно праву власності |
Виходить, що статус комунального майна на праві господарського відання чи праві оперативного управління ніяк не повинен впливати на його бухгалтерський облік, так як існують лише правові відмінності лише формальні. За своєю економічною суттю таке закріплення майна нічим не відрізняється від права власності, що має наслідки при визначенні балансоутримувача.
У кого на балансі обліковується комунальне майно
Балансоутримувач – це той суб’єкт, у якого має обліковуватися комунальне майно, який повинен нараховувати зокрема й його амортизацію (знос). Майно не може бути одночасно на двох балансах – управителя (ОМС) та отримувача. За загальними правилами активом є той ресурс, який контролюється внаслідок минулих подій і приносить економічні вигоди такому суб’єкти у майбутньому (ст. 1 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996). Передане комунальному закладу або комунальному підприємству майно приносить такі економічні вигоди саме їм, а не управителю (ОМС). Через це комунальне майно, яке було передане на правах господарського відання (оперативного управління) обліковується на балансі отримувачів такого майна.
☛ Балансоутримувачем комунального майна після його передачі від ОМС на правах господарського відання (оперативного управління) стає комунальний заклад/комунальне підприємство
Якщо ж певний суб’єкт орендує комунальне майно, то у такому разі балансоутримувачем все одно залишається ОМС, так як оренда тимчасова та не передбачає передачу права розпорядження майном, а отже, не виконується умова контролю над активом. Орендарі відображають такі об’єкти на позабалансових рахунках, про що прямо сказано в стандартах бухгалтерського обліку:
☛ Балансоутримувачем комунального майна переданого в оренду залишається ОМС. Орендар обліковує таке майно на позабалансовому рахунку
Дізнаєтеся ➤ На які рахунки зараховувати орендну плату ➤ На які видатки спрямувати надходження від орендної плати
Чи є ПДВ при передачі комунального майна?
Питання з ПДВ виникає, якщо передачу здійснює платник ПДВ. У загальній ситуації за податковим законодавством щодо операцій з безоплатного передачі виникає ПДВ, так як така операція розглядається як “постачання товарів” (пп. 14.1.191 ПК). Те, що передача майна відбувається на праві господарського відання або оперативного управління виникати тут ролі не грає – у податкових цілях застосовуються ті ж правила, що й при зміні власника.
Однак є пряме звільнення від ПДВ операцій з передачі об’єктів з балансу однієї юрособи на баланс іншої юрособи, яка перебуває у комунальній власності (абз. 2 пп. 197.1.16 ПК). Це звільнення від ПДВ діє за умови дотримання ще таких додаткових умов:
- передача – на безоплатній основі;
- є рішення ОМС. У ПКУ деталі не уточнюються, але згідно пп. “30” ч. 1 ст. 26 Закону № 280 такі рішення приймаються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради.
У разі порушення хоча б однієї умови – застосовується стандартна ставка ПДВ 20%.
Аналогічний висновок про відсутність ПДВ роблять податківці щодо передачі майна між двома комунальними підприємствами (індивідуальна податкова консультація ДПС від 09.08.2019 р. № 3750/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
☛ При безоплатній передачі майна від одного суб’єкта комунального сектору до іншого за наявності рішення ОМС:
- ПДВ – нема;
- податкова накладна – є
Зверніть увагу, відсутність ПДВ у даному разі не позбавляє обов’язку скласти податкову накладну. За загальним правилом податкова накладна не складається лише на необ’єктні операції (ст. 196 ПК). У даному ж разі це об’єктна операція, яка має звільнення (ст. 197 ПК). Отже, суб’єкт, що є платником ПДВ та передає майно, має скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, у якій:
- отримувач – та особа, якій здійснюватиметься передача цих активів;
- рядки розділу А та графи 7 і 10, 11 розділу Б – не заповнюються, так як ціна постачання нульова і податкового зобов’язанні з ПДВ при ньому не виникає;
- дата складання податкової накладної – це дата підписання акта приймання-передачі об’єкта основних засобів.
Однак друга податкова накладна – на різницю між мінімальною базою ПДВ, як це здійснюється при безоплатній передачі у звичайних суб’єктів – не складається.
При складанні податкової декларації з ПДВ у таблиці 2 Додатка 5 слід вказати суму такої операції та код пільги 14060425 (за довідником податкових пільг №105/2, вересень 2021).
Як документально оформити передачу комунального майна
Для документального оформлення передачі комунального майна, яке у бухгалтерському обліку відноситься до основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), складається акт приймання-передачі основних засобів. Форма цього акта є у наказі Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Разом з цим актом передається технічна документація та всі облікові документи (або їхніми копіями), які підтверджують:
- первісну вартість;
- суму нарахованого зносу;
- дату введення в експлуатацію.
Такі вимоги містить абз. 7 п. 5 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, наказ Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11. Наприклад, це може бути інвентарна картка і технічний паспорт, складена бухгалтерією довідка щодо нарахованої амортизації (або копії амортизаційних відомостей). Якщо передаються МНМА, то замість індивідуальних інвентарних карток можна передати інвентарні картки групового обліку.
Перелік переданих документів слід зазначити у тому ж в акті приймання-передачі.
Щодо інших об’єктів можна скористатися актом приймання-передачі довільної форми з урахування вимог ч. 2 ст. 9 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996.
Бухгалтерські проведення з передачі та прийняття комунального майна у бюджетників
При проведенні в обліку передачі комунального майна у бюджетників дотримуємося таких правил:
- ні доходів, ні витрат не виникає;
- бухгалтерські проводки використовуємо з типової кореспонденції (п. 1.13 наказ Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219). За цим документом операція з передачі майна в межах суб’єктів комунального сектору вважається внутрішнім переміщенням;
- установа, яка передала майно, на далі обліковувати його не повинна. На позабалансових рахунках теж. Принаймні ніяких прямих вказівок і підстав для такого позабалансового обліку немає. І головне – немає доцільності, так як врядчи очікується повернення такого майна назад.
Типова ситуація з обліку передачі майна від виконкому місцевої ради до бюджетної установи, створеною місцевою радою, наведена нижче.
Приклад. Рішенням міської ради на баланс спеціалізованої школи з балансу виконкому міської ради передані:
- земельна ділянка первісною вартістю 2500000 грн (на земельні ділянки амортизація не нараховується);
- будівля з первісною вартістю 890000 грн, накопичений знос 290000 грн;
- автобус первісною вартістю 600000 грн, накопичений знос 150000 грн;
- принтер, первісна вартість 4000 грн, накопичений знос 2000 грн. Принтер належать до МНМА.
На передачу кожного з об’єктів був складений акт приймання-передачі основних засобів. Всюди проведення заносяться до меморіального ордера 17.
ТИПОВІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ПЕРЕДАЧІ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА МІЖ БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ |
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
ОБЛІК В УСТАНОВІ, ЯКА ПЕРЕДАЛА МАЙНО |
Передача земельної ділянки (ОЗ) |
1 | Відображена передача земельної ділянки у сумі її первісної вартості | 5111 | 1011 | 2500000 |
Передача будівлі (ОЗ) |
2 | Відображена передача будівлі у сумі її первісної вартості | 5111 | 1013 | 890000 |
3 | Відображена передача будівлі у сумі її нарахованого зносу | 1411 | 5512 | 290000 |
Передача автобусу (ОЗ) |
4 | Відображена передача автобусу у сумі його первісної вартості | 5111 | 1015 | 600000 |
5 | Відображена передача автобусу у сумі його нарахованого зносу | 1411 | 5512 | 150000 |
Передача принтера (МНМА) |
6 | Відображена передача принтера у сумі його первісної вартості | 5111 | 1113 | 4000 |
7 | Відображена передача принтера у сумі його нарахованого зносу | 1412 | 5512 | 2000 |
ОБЛІК В УСТАНОВІ, ЯКА ПРИЙНЯЛА МАЙНО |
Отримання земельної ділянки (ОЗ) |
1 | Оприбуткована земельна ділянка у сумі її первісної вартості | 1011 | 5111 | 2500000 |
Отримання будівлі (ОЗ) |
2 | Оприбуткована будівля у сумі її первісної вартості | 1013 | 5111 | 890000 |
3 | Оприбуткована будівля у сумі її нарахованого зносу | 5512 | 1411 | 290000 |
Отримання автобусу (ОЗ) |
4 | Оприбуткований автобус у сумі його первісної вартості | 1015 | 5111 | 600000 |
5 | Оприбуткований автобус у сумі його нарахованого зносу | 5512 | 1411 | 150000 |
Отримання принтера (МНМА) |
6 | Оприбуткований принтер у сумі його первісної вартості | 1113 | 5111 | 4000 |
7 | Оприбуткований принтер у сумі його нарахованого зносу | 5512 | 1412 | 2000 |
✔️Ревізії ✔️Облік ✔️Інвентаризіція ✔️Звітність
