Директор сам встановив собі оклад: чи можна не враховувати його під час розрахунку вихідної допомоги

Зміни в порядку реєстрації бюджетних зобов’язань у Казначействі

Чи може товариство після звільнення заявити:

«Цей оклад директор встановив собі сам, тому при розрахунку вихідної допомоги ми його не враховуємо»?

Верховний Суд (далі — ВС) у постанові від 29.07.2026 у справі № 906/948/25 дав відповідь — не завжди.

Обставини справи

Директор майже три роки працював у товаристві. Його звільнили на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Після звільнення він вимагав виплатити належну йому вихідну допомогу. Товариство заперечувало, посилаючись, зокрема, на те, що директор нібито самостійно визначив собі заробітну плату, оскільки відповідного рішення загальних зборів не було. Суди стали на бік директора.

Що сказав ВС

Так, загальні збори учасників товариства мають виключну компетенцію щодо встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу. Однак важливими були обставини конкретної справи.

Товариство, зокрема:

• знало про розмір заробітної плати директора;
• фактично виплачувало йому цю заробітну плату;
• протягом усього періоду не заперечувало проти такого розміру;
• не приймало рішення про зміну умов оплати праці.

Тому суди дійшли висновку про фактичну «мовчазну згоду» товариства щодо розміру виплат.

І головне — фактично отримувану директором заробітну плату врахували при визначенні розміру вихідної допомоги.

Скільки належало директору

Оскільки директора звільнили за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, застосовується ст. 44 КЗпП. У такому разі працівникові належить вихідна допомога в розмірі не менше ніж шість середніх місячних заробітків. Товариство не виплатило вихідну допомогу в день звільнення. Суд також оцінив цю обставину з урахуванням вимог ст. 116 КЗпП.

Важливий нюанс для роботодавця

Це рішення не означає, що директор може безконтрольно встановлювати собі будь-яку заробітну плату. ВС не зазначав, що відсутність рішення загальних зборів автоматично легалізує самостійне встановлення директором окладу.

Суд врахував конкретні обставини справи: товариство знало про розмір заробітної плати директора, фактично її виплачувало та тривалий час не заперечувало проти такого розміру.

Якщо товариство вважає, що директор неправомірно нараховував собі заробітну плату та завдав цим збитків, воно може окремо порушити питання про їх відшкодування. Водночас це не дає підстав автоматично виключати фактично виплачену зарплату з розрахунку вихідної допомоги.

Що варто врахувати роботодавцям

Ця справа ще раз підтверджує, що кадрові та корпоративні процедури мають бути узгоджені між собою.

Для директора товариства особливо важливо належно оформлювати:

• рішення про призначення;
• умови контракту;
• розмір посадового окладу;
• зміни умов оплати праці;
• рішення загальних зборів щодо винагороди;
• накази та документи щодо нарахування заробітної плати.

Тому аргумент «рішення зборів немає — отже, цю зарплату не враховуємо» може не спрацювати в суді.

Джерело: сторінка Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради у Facebook