Нові нормативні акти у сфері оплати праці
Відповідно до статті 56 КЗпП України, робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. Частиною 3 цієї статті на роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь- яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Таким чином, на роботі за сумісництвом (внутрішнім чи зовнішнім) працівник має право на щорічні та соціальні відпустки.
Згідно статті 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Працівник, що працює за сумісництвом, за власним бажанням має право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Отже, відповідно до вищезазначеного на період оформлення щорічної основної відпустки за основним місцем роботи на роботі за сумісництвом працівник має право на оформлення щорічної відпустки, незважаючи на те, що ним не відпрацьовано шести місяців. Можливість скористатися відпусткою на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи є лише правом для працівників, а не обов’язком.
Якщо ж щорічна відпустка на роботі за сумісництвом менше, ніж за основним місцем роботи, то відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки» сумісникам на їхнє бажання обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
За матеріалами Держпраці
УВАГА!
Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.
