Звільнення з військової служби — які вимоги та підстави передбачені законом

Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу» регулює порядок проходження військової служби та підстави для звільнення військовослужбовця.

звільнення з військової служби

Пошук по Класифікатору професій

Законом передбачено вимоги та підстави, зокрема, щодо призову на військову службу, проходження військової служби та звільнення з військової служби.

Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону, у тому числі під час дії воєнного стану в Україні, а саме:

  • за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
  • за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
  • у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Також підставою для звільнення з військової служби є сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

  • у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
  • у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю;
  • військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

Військовослужбовці, зазначені у цих підпунктах за власним  бажання  можуть продовжувати військову службу  за місцем проживання.

За наявності передбачених Законом підстав звільнення з військової служби можливо на будь-якому етапі проходження військової служби. Для цього військовим потрібно подати рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення, безпосередньому командиру в порядку підпорядкованості.

Командир після розгляду та задоволення рапорту передає його далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті.

У разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту безпосереднім командиром, необхідно подати рапорт старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.

У рапорті на звільнення з військової служби потрібно зазначити:

  • підстави звільнення з військової служби;
  • думку військовослужбовця щодо бажання/небажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
  • погодження на виключення зі списків особового складу військової частини;
  • районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України) за місцем проживання  для взяття на військовий облік.

Нагадаємо, що наприкінці 2022 року Уряд затвердив новий Порядок ведення військового обліку. Постанова суттєво змінює правила війського обліку на підприємствах.

За матеріалами Координаційного центру з надання правової допомоги

передплата журнал для бухгалтерів

Статті за темою

Усі статті за темою

Бронювання працівників – зміни з 01.12.2024

15 листопада Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. Бронювання працівників підприємств із 1 грудня здійснюватимуть через Дію. Моніторинг підприємств та організацій здійснюватимуть щомісяця на відповідність всім критеріям критичності. Детальніше про зміни — у статті.
14178

Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах

Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах не виплачується за кошти державного чи місцевого бюджету. Це забороняє підпункт «б» пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298. А от допомогу на поховання як страхову виплату виплачує роботодавець за рахунок коштів, отриманих від ПФУ, за умови надання потрібних документів про смерть працівника чи члена його сім’ї.
9847

Гнучкий режим роботи

Гнучкий графік робочого часу може бути як тимчасовим, так і на постійній основі. Які особливості такого трудового розпорядку, як запровадити гнучкий режим роботи та вести облік робочого часу. Ці та інші пов’язані питання – у консультації.
12978

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді