Фахівці Держпраці роз’яснили дії роботодавця у разі встановлення працівнику інвалідності, а саме за яких умов його може бути звільнено.
Пошук по Класифікатору професій
Звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII; далі – Закон № 875).
Після отримання висновку МСЕК про умови і характер праці працівника, якому встановлено інвалідність роботодавцю необхідно дотримуватись індивідуальної програми реабілітації (ІПР), оскільки за частиною 1 статті 17 Закону № 875:
- гарантоване право особам з інвалідністю працювати саме з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- визначено обов’язок для роботодавця виконувати висновки МСЕК та ІПР.
МСЕК може дійти висновку, що працівник може працювати на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня у відповідності до вимог статті 172 КЗпП, яку роботодавець зобов’язаний задовольнити.
Також роботодавець може звернутися за роз’ясненнями до МСЕК, яка установила інвалідність та винесла трудові рекомендації. Така комісія може надати більш конкретні рекомендації щодо умов роботи працівника – особи з інвалідністю або ж підтвердити, що він дійсно не в змозі виконувати певні роботи. Звісно, роботодавець повинен зберігати роз’яснення комісії.
Роботодавець повинен створити особі з інвалідністю умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК згідно вимог статті 69 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII та статті 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.
Умови для звільнення працівників – осіб з інвалідністю наведені в листі Мінпраці від 16.09.2010 № 294/13/116-10.
Так, розірвання трудового договору за підставою невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатнього стану здоров’я, що є перешкодою у продовженні роботи (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП) можливе у разі:
- відсутності вакантного робочого місця, посади, на які роботодавець повинен перевести працівника відповідно до медичного висновку;
- відмови працівника від переведення на іншу роботу згідно з рекомендаціями медичного висновку;
- якщо згідно з медичним висновком працівник визнається непрацездатним і не визначаються види робіт, які він може виконувати в силу такої його працездатності та необхідності охорони його здоров’я.
Звільнення працівника за цією підставою можливе лише в разі неможливості переведення його на іншу роботу або створення умов праці відповідно до висновку МСЕК. Так, коли працівнику – особі з інвалідністю нічого запропонувати: характер і умови виконуваних професійних обов’язків відповідно до займаної посади не відповідають рекомендаціям МСЕК (відповідно він не може залишатися на своїй посаді), а вакантні посади, які б відповідали рекомендованим умовам праці, відсутні.
За інформацією Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
