Вебінар для бюджетників «Як ревізори перевіряють господарські договори»
Головне з виступу Сергія Марченка
Макропоказники
Прогноз макропоказників на 2025 рік, що був закладений в проєкт бюджету, передбачає:
- зростання реального ВВП на 2,7%;
- індекс споживчих цін – 9,5%;
- середньомісячна заробітна плата – 24 389 гривень.
Доходи загального фонду держбюджету
Доходи загального фонду держбюджету (без грантів та міжбюджетних трансфертів) заплановані у сумі 2 трлн 7 млрд гривень, що на 411 млрд грн більше ніж цього року.
Доходи визначені на чинній податковій базі з урахуванням прийнятого у І читанні Верховною Радою України проєкту змін до Податкового кодексу України.
Основні джерела доходів
У наступному році ми плануємо зростання надходжень за усіма основними податками. Зокрема:
- ПДВ з ввезених товарів – 594 млрд грн (+95 млрд до плану цього року);
- ПДФО – 354 млрд грн (+150 млрд);
- ПДВ з вироблених товарів – 318 млрд грн (+29 млрд);
- податок на прибуток – 206 млрд грн (+22 млрд);
- акцизний податок з вироблених товарів – 132 млрд грн (+34 млрд);
- акцизний податок з ввезених товарів – 115 млрд грн (+20 млрд гривень).
Видатки
Видатки загального фонду держбюджету плануються в обсязі 3 трлн 644 млрд грн, що більше показника цього року на 535 млрд гривень.
У проєкті держбюджету передбачено:
- ресурс на безпеку і оборону:
- загальний ресурс на національну безпеку та оборону у 2025 році – 2 трлн 223 млрд грн (близько 26% ВВП), що на 530 млрд гривень більше плану цього року та на 46 млрд грн більше плану 2024 року з урахуванням змін до держбюджету, прийнятих 18 вересня Верховною Радою України. Зокрема:
- на грошове забезпечення військовослужбовцям – 1 трильйон 158 млрд грн;
- на створення і закупівлю озброєння та військової техніки – 737 млрд грн;
- майже 55 млрд грн – на розвиток оборонно–промислового комплексу. Крім того, 47 млрд гривень планується виділити на розробку та закупівлю БПЛА. Ресурс – кошти військового ПДФО;
- соціальний захист та пенсійне забезпечення (близько 420 млрд гривень). У бюджеті враховано такі напрями соціальних програм:
- 238 млрд гривень – забезпечення виплати пенсій. Пенсії для понад 10 млн українських пенсіонерів будуть перераховано вчасно і в повному обсязі. Крім того, у березні 2025 року вони будуть проіндексовані;
- 128 млрд грн – на соціальні допомоги, які отримають понад 4,5 млн осіб. Пріоритети: програми підтримки осіб з інвалідністю, зокрема протезування – враховано 100% потреби, заходи з підтримки дітей та сімей з дітьми – 3,8 млрд грн;
- підтримка ветеранів війни (5,6 млрд грн). В наступному році для підтримки ветеранів війни та демобілізованих осіб буде забезпечено:
- 3 млрд грн – діяльність фахівців із супроводу;
- 1,7 млрд грн – психологічну та фізичну реабілітацію, професійну адаптацію;
- 940 млн гривень – заходи з зубопротезування та біологічне батьківство і материнство;
- охорона здоров’я (211 млрд грн). Зокрема:
- 175 млрд гривень – для реалізації програми медичних гарантій;
- 12 млрд гривень – на централізовану закупівлю лікарських засобів та медичних виробів. Пріоритети: створення єдиного медичного простору шляхом долучення до ПМГ усіх державних закладів охорони здоров’я, повне забезпечення потреби в донорській крові та компонентах крові, забезпечення житлом медичних працівників у сільській місцевості, забезпечення безоплатності послуг для пацієнтів за ПМГ;
- освіта (175 млрд грн). З них на:
- 103 млрд грн – оплату праці вчителів;
- 28 млрд грн – підготовку студентів та надання грантів для здобуття вищої освіти;
- 3 млрд грн – здорове харчування учнів початкових класів (більше 1 млн дітей). Пріоритети: облаштування безпечних і якісних умов навчання, ефективність розподілу освітньої субвенції після верифікації учнів;
- культура та медіапростір (майже 10 млрд грн);
- цифрова трансформація (4 млрд грн);
- наука (14 млрд грн);
- спорт (5,6 млрд грн);
Важливо підкреслити, що зазначені видатки не включають капітальні інвестиції (за різними напрямами, у тому числі у сфері енергетики, транспорту, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту тощо), які передбачені окремо в рамках реалізації публічних інвестиційних проєктів PIM (Public Investment Management).
- фінансування публічних інвестиційних проєктів (PIM)
У 2024 році Уряд України розпочав реформу управління публічними інвестиціями (PIM).
Це комплексна реформа, яка включає зміну в підходах до відбору проєктів, у які буде інвестувати держава. Враховуючи значну потребу України у відновленні, відбудові, PIM допоможе зібрати всі проєкти та визначити пріоритетні напрями економіки для інвестицій. Це полегшить визначення найбільш актуальних проєктів та спростить роботу з донорами у залученні коштів на відбудову.
Також з цією метою Уряд України розробляє цілісну ІТ–екосистему, яка забезпечить оптимальний процес прийняття рішень на основі стратегічних пріоритетів і потреб країни. Цей інструмент посилить прозорість роботи Уряду у залученні інвестицій.
Кожен проєкт оцінюватиметься з точки зору його впливу на економіку України, наприклад, внесок у ВВП, рівень охоплення населення, а також ступінь готовності проєкту до реалізації.
Реформа впроваджується з урахуванням потреб у швидкому відновленні і післявоєнній відбудові, а також рекомендацій Світового банку, МВФ та кращих європейських практик.
Це, зокрема, проєкти з відновлення та модернізації енергетичної інфраструктури, водопостачання, закупівлі медичного обладнання тощо. Пріоритетними напрямами на 2025 рік є сфери охорони здоров’я, освіти, транспорту та енергетики.
У 2025 році буде реалізовано нову модель управління публічними інвестиційними проєктами. Загальний ресурс державного бюджету на фінансування інвестиційних проєктів складе 156,1 млрд гривень, а також фінансування під державні гарантії на підставі міжнародних договорів – 115 млрд гривень.
- відновлення, підтримка бізнесу
На підтримку бізнесу передбачено близько 25 млрд грн, зокрема на: програму 5–7–9, гранти бізнесу, компенсацію вартості сільськогосподарської техніки, гуманітарне розмінування.
- ресурс місцевих бюджетів (341 млрд грн), що на 52 млрд грн більше за 2024 рік
Для компенсації втрат місцевих бюджетів, в тому числі через перенаправлення ПДФО з військових, в бюджеті передбачено більше 51 млрд гривень.
Також передбачено 12,2 млрд грн субвенції на компенсацію різниці в тарифах з теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
- потреба у міжнародному фінансуванні
Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2025 році – 38,4 млрд доларів США. Розрахунки було узгоджено з експертами МВФ під час місії Фонду у вересні цього року.
Ці кошти плануємо залучити від ЄС, МВФ, країн Великої сімки. Важливим є рішення країн G7 – щодо виділення Україні 50 млрд доларів США, забезпечених майбутніми доходами від арештованих резервів центробанку рф.
Працюємо над тим, щоб Україна могла отримати фінансування вже з перших днів 2025 року. Чітко прокомунікували партнерам пріоритетні для нас умови.
По–перше, грантова форма цих коштів, щоб не збільшувати боргове навантаження. По–друге, можливість їх використання на всі пріоритетні видатки, зокрема зброю. По–третє, фінансування має бути безумовним.
Зазначені 50 млрд доларів США – це перший транш з усіх заморожених російських активів у країнах G7 та ЄС. Прив’язка фінансової допомоги Україні до активів рф означає, що ми зрушили ситуацію з активами.
Прогноз фінансування державного бюджету на 2025 рік передбачає зниження дефіциту до 19,4 % ВВП (2024 р(план) – 20,6% ВВП, 2024 (план зі змінами) – 24,1% ВВП). Що відповідає розрахункам міжнародних партнерів.
Обсяг держборгу до ВВП у 2025 році скоротиться зі 100,5% ВВП до 97,0% ВВП. А в номінальному вираженні становитиме 8,2 трлн грн.
Державні запозичення плануються в обсязі 2 трильйони 238 млрд грн, в тому числі внутрішні – 579,2 млрд гривень.
Погашення державного боргу – 691 млрд грн, його обслуговування – 481 млрд гривень.
Надалі народні депутати України та профільні комітети мають сформувати пропозиції до проєкту Держбюджету–2025 і подати їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Джерело: офіційний сайт Мінфіну
