Виправлення помилок у Податковому розрахунку

Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?

Помилки у Податковому розрахунку виправляють коригуючим способом, тобто неправильні рядки старого звіту коригуються у бік збільшення чи зменшення показників шляхом подачі коригуючих Податкових розрахунків типу «Звітний новий» чи «Уточнюючий».

При виправленні помилок у Податковому розрахунку керуємося Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, який затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4.

Відмінність між розрахунками «Звітний новий» і «Уточнюючий» у тому, що «Звітний новий» подають, якщо крайній (останній) день звітування ще не минув, а «Уточнюючий» ‒ якщо останній (граничний) день звітування за цей період уже пройшов.

Між цими двома виправляючими розрахунками є різниця у наслідках. Так, при подачі розрахунку «Звітний новий» штрафів і пені немає. При подачі розрахунку «Уточнюючий» можливе нарахування у ньому пені щодо ЄСВ, якщо було заниження, як виняток ‒ місяці воєнного стану та три місяці після припинення дії воєнного стану.

Податковий розрахунок типу «Звітний» залишається у базі ДПС діючим навіть після прийняття виправляючих звітів.

Виправити саме помилки шляхом поточного Податкового розрахунку без подачі виправляючих розрахунків не можна. При подачі поточного Податкового розрахунку за звітний квартал можна відобразити перерахунок ПДФО при появі уточнених даних за минулі періоди. У такий спосіб можна виправити помилку у Додатку Д1, якщо:

• помилка розрахункова, тобто міститься у сумі доходу та пов’язаного з ним ЄСВ;
• виправлення є наслідком перерахунку зарплати за той місяць, коли працівник хворів або перебував у відпустці. Наприклад, сум відпускних, лікарняних і декретних.

У коригуючих розрахунках заповнюється не все, а лише:

• обов’язкові реквізити. Це ті реквізити, які зазначені у заголовній частині в рядках 01-05;
• додатки, які виправляються. Інших подавати не треба, навіть якщо вони були у складі того звіту, який правимо. Інформація про ці додатки та їхню кількість має бути зазначена й в – основній частині Податкового розрахунку ‒ у рядку 06;
• рядки, які віднімають/додають у цих додатках. Інші рядки, у яких усе правильно, повторювати не потрібно;
• розділ І за умови, що коригувалися рядки Додатка Д1 (ЄСВ). Тоді він містить результат такого коригування. Якщо цей додаток не коригувався, то й розділ І буде порожнім.

У Податковому розрахунку є два різновиди коригувань:

• через рядки зі спеціальними позначками «1» – вилучити рядок та «0» – ввести рядок;
• через рядки з кодами типу нарахувань (КТН) «2» ‒ донарахування і «3» ‒ зменшення.

Одночасно використовувати обидва способи неможливо. Якщо необхідно у Додатку Д1 виправити одночасно і розрахункові, і нерозрахункові помилки, що потребує різних способів коригування, то слід подати два Податкових розрахунки типу «Уточнюючий»: спершу виправити нерозрахункові, а потім ‒ розрахункові помилки.

Коригування через КТН «2»/«3» здійснюється у Податковому розрахунку «Уточнюючий» при виправленні помилок у базі нарахування ЄСВ (зарплата, нарахування за ЦПД, додаткова база нарахування ЄСВ) або ж у сумі самого нарахованого ЄСВ.

За інформацією ГУ ПФУ в Луганській області