На сайті освітнього омбудсмена з’явилося роз’яснення про конфлікт інтересів у закладах освіти. Розгляньмо частину з огляду судової практики про оскарження дисциплінарних стягнень за статтею 172-7 КпАП
📝 Заповнюємо антикорупційну декларацію
Ми продовжуємо цикл публікацій за роз’ясненням освітнього омбудсмена по судовій практиці щодо конфлікту інтересів у закладах освіти. У попередній публікації ми писали, чи можуть керівника освітнього закладу звільнити за статтею 172-7 КпАП. Сьогодні ж розглянемо кейси оскарження дисциплінарних стягнень.
Якщо особа вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, але суд не призначив їй покарання або не позбавив її права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, її все одно притягнуть до дисциплінарної відповідальності.
Це стосується посад, пов’язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування або прирівняних до них (ч. 2 ст. 65-1 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», далі Закон № 1700).
Тож після притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-7 КпАП до освітян іноді застосовують дисциплінарні стягнення, такі як догана чи звільнення. Це відбувається за результатами службового розслідування після отримання відповідного подання.
Щоб виявити причини та умов, що сприяли корупційному або пов’язаному з корупцією правопорушенню або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному КМУ (ч. 3 ст. 65-1 Закону № 1700).
Зазначимо, що Порядок проведення службового розслідування (далі – Порядок), затверджений постановою КМУ від 13.06.2000 № 950. Він визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону № 1700. Зокрема, в ньому визначені права комісії, яка проводить службове розслідування, а також особи, щодо якої його проводять.
За результатами розслідування комісія складає акт, у якому зазначає обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом. У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом. А вже за результатами розгляду акта службового розслідування суб’єкт призначення або керівник органу в 10-денний строк з дати його надходження приймає відповідне рішення.
Якщо рішення про проведення службового розслідування прийняли на виконання подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, то згодом їх потрібно поінформувати щодо висновків комісії з проведення службового розслідування про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій про усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.
У роз’ясненні НАЗК від 02.06.2022 № 9 «Щодо внесення спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції подань про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення» читаємо наступне:
«Подання не вважається належно розглянутим, у зв’язку з недосягненням мети його внесення, у випадку лише притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності без встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення. У відповіді на подання має бути чітко зазначено: причини та умови, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; пропозиції щодо усунення зазначених причин та умов; вжиті заходи за результатами службового розслідування».
Роботодавець застосовує дисциплінарне стягнення безпосередньо, коли виявляє проступок, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не можна накладати пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).
Чи можна скоригувати дані щодо кількості працівників у Податковому розрахунку?
Перед тим, як роботодавець застосує дисциплінарне стягнення, він повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Коли роботодавець обирає вид стягнення, він повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ст. 149 КЗпП).
Працівники мають право оскаржити дисциплінарне стягнення. Далі розглянемо приклад справи щодо позову про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Директор ЗДО звернулася з позовом до відділу освіти, молоді та спорту, культури і туризму сільської ради, щоб визнати незаконним та скасувати наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошення догани за порушення корупційного законодавства.
Службове розслідування щодо директора, проводили, доки той перебував у відпустці і не повідомили його про це. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області позов директора задовольнили.
В обґрунтування суд зазначав, що в порушення вимог КЗпП та Порядку, директор як особу стосовно якої призначили та проводили службове розслідування, не ознайомили з відповідним наказом, йому не були роз’яснили права та не запропонували надати усні чи письмові пояснення. Крім цього, не повідомили перед складанням Акту про дату його розгляду, чим позбавили права бути присутнім під час його розгляду.
Також в Акті проведення службового розслідування відсутні обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом, та визначення виду дисциплінарного стягнення, передбаченого законом. Акт датований 04.07.2024, а наказ щодо притягнення директора до дисциплінарної відповідальності 26.07.2024, тобто з пропуском строків визначених п. 14 Порядку. Тож суд дійшов висновку, що перед винесенням оспорюваного наказу відповідач не з’ясував усіх обставин, у встановленому законом порядку, а службове розслідування проводилося з порушенням прав особи, стосовно якої було призначено.
