Лікарняний у день звільнення: хто сплатить ЄСВ

Автор
редактор стрічки новин порталу «Бухгалтерія для бюджету та ОМС»
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні), нарахована роботодавцем та виплачена працівнику після його звільнення, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, якщо страховий випадок розпочався в день звільнення — роз'яснення

Лікарняний у день звільнення: хто сплатить ЄСВ

🔓Лікарняні по-новому: 6 прикладів

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

  • в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пп. 5 і 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП); а також
  • у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП) (ст. 40 КЗпП).

ДПС зазначає, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП ). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

ДПС нагадує, право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ (п. 1 ст. 12 розд. ІV Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі — Закон № 1105)).

Це право виникає з настанням страхового випадку в період:

  • роботи (включаючи час випробування та день звільнення);
  • зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачене законом.

Відповідно до абз. 2 п. 2.27 розд. ІІ Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, днем звільнення вважається останній день роботи.

Підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ у випадках, зазначених у:

  • п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105:
  • тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; а також
  • тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві
  • п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, зокрема, перебування в:
  • самоізоляції;
  • обсервації;
  • тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях);
  • закладах охорони здоров’я у зв’язку з:
  • проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; а також
  • на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ (ч. 2 ст. 15 Закону № 1105).

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) регулюється виключно Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску є, зокрема:

  • підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю; та
  • органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абз. 7 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця (абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Страхувальники — роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому Законом № 2464 порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків.

Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені особам після їх звільнення, не є базою нарахування єдиного внеску.

Джерело: офіційний сайт ГУ ДПС у Львівській області

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Лікарняні сумісникам: приклади нарахування

Працівник виконує роботу за сумісництвом у вільний час від основної роботи. У статті поговоримо про лікарняні сумісникам 2025. Розберемося, чи виплачуються лікарняні сумісникам та на прикладах попрактикуємося це робити.
174574

Заява-розрахунок на виплату лікарняних: зразок

У статті актуальний бланк і зразок заяви-розрахунку на отримання лікарняних від ПФУ. Скористайтеся алгоритмом заповнення, щоб подати заяву-розрахунок лікарняних без помилок.
117880

Розрахунок середньої заробітної плати – експертні приклади на 2025 рік

Розрахунок середньої зарплати потрібен для відпускних, відрядження, вихідної та матеріальної допомоги, декретних та лікарняних. Переконатися, що всі розрахунки проведені правильно, допоможуть наші приклади
298815

Нарахування лікарняного новоприйнятому працівнику: приклади розрахунків

Працівника щойно прийняли на роботу, а він захворів і повідомив про це керівника. В кабінеті страхувальника з’явився дав до установи лікарняний листок. Бухгалтер має обчислити допомогу за цим лікарняним так, щоб не дати шансів перевіряючим із ПФУ чи Держпраці оштрафувати установу. Тож як правильно розрахувати лікарняні новоприйнятому працівнику, якщо відпрацьовано менше місяця або менше 6 місяців?
65895

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді