Застосовуйте різні підходи, коли обчислюєте строки звернення до суду
Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС, вирішуючи питання щодо застосування ст. 233 КЗпП в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у справі за позовом особи до військової частини про визнання дій та бездіяльності протиправними, дійшла таких висновків:
- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 1.07. 2022, то правове регулювання здійснюється таким чином:
- правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП в попередній редакції;
- у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
- з урахуванням п. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП та постанови КМУ від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП, почався 1 липня 2023 року.
Предмет спору — перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період із 1 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду, виснувавши, що позивач пропустив строк звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням ч. 2 ст. 233 КЗпП (у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року), становить три місяці й обчислюється з дати його звільнення з військової служби.
За результатами розгляду справи судова палата:
- касаційну скаргу задовольнила частково;
- постанову апеляційного суду скасувала; та
- направила справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У межах касаційного провадження вирішувалися питання про те, яку редакцію ст. 233 КЗпП необхідно застосовувати до спірних правовідносин та з якою подією слід пов’язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у цій категорії спорів, зокрема, зважаючи на дію на території України карантину до 30 червня 2023 року.
Спірні правовідносини охоплювали часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП.
Період з 1 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями ст. 233 КЗпП в редакції до внесення змін Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Однак період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється чинною редакцією ст. 233 КЗпП, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, КЗпП доповнили гл. XIX «Прикінцеві положення», зокрема п. 1 якої передбачає продовження строків, визначених ст. 233 цього Кодексу на строк дії карантину. Постановою КМУ від 27 червня 2023 року № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року карантин скасовано.
Тож, з урахуванням цих правових актів, відлік тримісячного строку звернення до суду з цим позовом почався 1 липня 2023 року та мав би сплинути 30 вересня 2023 року.
Отже, судова палата дійшла висновку, що позивач, який звернувся з позовом 11 вересня 2023 року:
- не пропустив строку на звернення до суду з позовом, у тому числі в частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року; тому
- апеляційний суд помилково виснував про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Постанова КАС ВС від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 (провадження № К/990/45865/24).
Джерело: офіційний сайт ВС