На підприємстві з квітня 2022 року запроваджена тривалість робочого часу 50 годин на тиждень. Чи можна зберігати таку тривалість роботи і надалі?
Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови КМУ «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
У період дії воєнного стану роботодавець має право обмежити тривалість щорічної основної відпустки працівника до 24 календарних днів за поточний робочий рік (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).
Працівники мають право на відшкодування витрат та інші види компенсацій у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ч. 1 ст. 120 Кодексу законів про працю України).
Мінекономіки прокоментувало зміни про збільшення тривалості робочого часу в період війни та встановлення шестиденного робочого тижня, що вніс Закон № 2352.
19.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352 (далі — Закон № 2352).
Працівник не зобов’язаний розривати трудові відносини, маючи статус біженця в іншій країні.
ВРУ 18.07.2022 прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (законопроєкт № 5161), яким ввели нову особливу форму трудового договору — з нефіксованим робочим часом.
Верховний Суд виніс постанову про те, що неприпустимо проводити перевірки суб’єктів господарювання за анонімними й іншими безпідставними заявами.
Грошова компенсація працівнику за всі невикористані дні щорічної відпустки — мінімальна державна гарантія в оплаті праці, за недотримання якої загрожує штраф.
