Зміст статті:Так, рамкова угода урегульована на законодавчому рівні — статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922). А механізм її укладення і виконання детально прописаний у Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженому наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2007 № 1372 (далі — Порядок № 1372).
Визначення, що таке рамкова угода, містить стаття 1 Закону № 922.
Рамкова угода — це правочин, який укладають один чи кілька замовників (централізовані закупівельні організації; далі — ЦЗО) у порядку, встановленому Законом № 922, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі, щоб визначити основні умови закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто коли кільком замовникам потрібно закупити одну й ту саму продукцію (один і той самий предмет закупівлі), аби обрати постачальника, вони можуть провести закупівлі, уклавши рамкову угоду. Так вдасться об’єднати однорідні закупівлі, що повторюються, в рамках однієї процедури торгів. І не потрібно буде щоразу для таких стандартних закупівель проводити повторні торги.
Тож очевидною є економія коштів та часу таких замовників.
Є ще й низка інших переваг, що їх дає замовникам і учасникам рамкова угода публічні закупівлі.
Передусім варто згадати про таку перевагу, як можливість налагодити тривалу ділову співпрацю. Адже рамкову угоду можна укладати строком до чотирьох років. До того ж можна сформувати зведену потребу в інтересах кількох замовників та провести меншу кількість торгів.
Звичайно, рамкові угоди мають не лише плюси. Вони можуть нести і потенційні ризики. А саме:
- обмеження конкуренції на ринку на час дії рамкової угоди;
- зменшеної гнучкості замовника у разі появи якісніших і новітніших товарів (за тими самими або навіть нижчими цінами) і продавців;
- замовник має право відмовитися укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.
Як бачимо, ризики є, і замовники в своїй роботі мають обов’язково про них пам’ятати.
Проводять закупівлі за рамковою угодою у порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів. Спробуємо опанувати сам механізм «рамок».
Хто і коли укладає рамкову угоду
Будь-який замовник має право проводити процедури закупівель, щоб придбати товари чи послуги за рамковими угодами. Перелік товарів і послуг, які можуть закуповувати замовники за такими угодами, наразі жодними нормами не обмежений (на відміну від вимог, під які потрапляла рамкова угода).
Закупівлю за рамковими угодами можуть проводити:
- замовник;
- ЦЗО в інтересах замовників.
Відповідно, рамкову угоду укладають:
Хто | За яких умов |
замовник та учасники-переможці | якщо закупівлю за такою угодою проводить замовник |
ЦЗО, усі замовники, в інтересах яких проводиться така закупівля, а також усі учасники-переможці | якщо закупівлю за такою угодою проводить ЦЗО |
Сторони рамкової угоди укладають її, керуючись:
- Цивільним кодексом України;
- Господарським кодексом України;
- Законом № 922;
- Порядком № 1372.
І що важливо — рамкові угоди повинні діяти за суворими законодавчими нормами з дотриманням принципів публічних закупівель:
- конкуренції;
- рівного ставлення;
- прозорості.
У жодному разі замовник не може нехтувати й загальними правилами публічних закупівель.
Як планувати закупівлю за рамковою угодою
Необхідною передумовою процедур публічних закупівель є їхнаявність у річному плані закупівель (ч. 1 ст. 4 Закону № 922).
Тому кожну закупівлю слід запланувати у річному плані за формою, затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (далі — Наказ № 490).
Проте під час планування закупівлі за рамковою угодою замовники не лише керуються статтею 4 Закону № 922, а й ураховують вимоги Порядку № 1372. Що ж саме вимагає Порядок № 1372 в частині планування? Все залежить від того, замовник чи ЦЗО проводитиме закупівлю за рамковою угодою.
Якщо таку закупівлю проводитиме замовник, він і складатиме план. У такому разі він враховує важливий нюанс: коли зазначатиме розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі у річному плані, вкаже орієнтовний річний обсяг закупівлі. А якщо рамкову угоду він укладає на строк менше одного року, — орієнтовний обсяг такої закупівлі.
Якщо ж закупівлю в інтересах замовника проводитиме ЦЗО, на її плечі ляже і планування такої закупівлі. Натомість замовник у своєму річному плані цю закупівлю не відображатиме.
ЦЗО оприлюднює у власному річному плані закупівель інформацію про таку закупівлю. У ньому вона додатково зазначає для замовників, в інтересах яких вона проводить закупівлю:
- найменування;
- місцезнаходження;
- код за ЄДРПОУ.
Якщо рамкову угоду укладають на строк більше одного року, в наступні роки у річному плані закупівель замовника/ЦЗО в полі «Примітки» зазначають номер процедури закупівлі в ЕСЗ, за якою сторони уклали рамкову угоду.
Який порядок закупівлі
Як ми говорили, рамкова угода передбачає такий самий порядок закупівлі, як і відкриті торги. Але — за особливими правилами, встановленими Порядком № 1372.
Стосовно оголошення про проведення закупівлі за рамковою угодою, то його замовник/ЦЗО оприлюднює за формою оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженою Наказом № 490. Однак має заповнити також «особливі» поля:
- строк, на який укладають рамкову угоду;
- кількість учасників, з якими буде укладена рамкова угода про закупівлю. Це поле можна не заповнювати, якщо рамкову угоду укладуть з одним учасником;
- найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ замовників, в інтересах яких проводять закупівлю за рамковою угодою, — якщо таку закупівлю проводить ЦЗО;
- очікувану ціну за одиницю товару (послуги).
Має свої особливості і тендерна документація. У ній вказують також:
- орієнтовні строки та/або графіки, за якими постачальники постачатимуть товари (надаватимуть послуги);
- проект рамкової угоди, зміст якої має відповідати вимогам, визначеним у розділі IV Порядку № 1372. У проекті визначають всі істотні умови договору про закупівлю. Якщо, звичайно, не йдеться про закупівлю за рамковою угодою за конкурентним відбором, коли встановити всі істотні умови неможливо.
Замовник/ЦЗО може вимагати від учасника надати забезпечення тендерної пропозиції (п. 4 розд. 3 Порядку № 1372). Однак розмір такого забезпечення Мінекономрозвитку обмежив. Так, у грошовому виразі він не може перевищувати:
Скільки | За якої умови |
3% орієнтовного річного обсягу закупівлі | якщо рамкову угоду сторони уклали на кілька років |
3% орієнтовного обсягу закупівлі | якщо рамкову угоду сторони уклали менше ніж на один рік |
У своїй тендерній пропозиції учасники обов’язково зазначають ціну за одиницю товару (послуги).
До того ж і подання тендерної пропозиції учасниками, і повернення забезпечення тендерної пропозиції має відбуватися за вимогами Закону № 922.
Як укладається рамкова угода
Замовник/ЦЗО після розгляду та оцінки тендерних пропозицій ухвалює рішення про укладання рамкової угоди. Далі після прийняття такого рішення протягом одного дня він має розмістити в ЕСЗ повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою, затвердженою Наказом № 490.
Слід врахувати загальні правила до укладення рамкової угоди, установлені пунктом 4 Порядку № 1372.
ПО-ПЕРШЕ, рамкова угода укладається сторонами відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника, якого визначено переможцем торгів.
ПО-ДРУГЕ, з дня прийняття рішення про намір укласти рамкову угоду до власне укладення рамкової угоди не повинно минути 45 днів.
ПО-ТРЕТЄ, сторони не можуть укласти рамкову угоду раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в ЕСЗ повідомлення про намір укласти рамкову угоду. Адже мають бути забезпечені права учасників на оскарження рішення замовника/ЦЗО.
Рамкова угода, що її підписали замовник та щонайменше три учасники-переможці, чинна для усіх. Так само, як і рамкова угода ЦЗО, яку підписали щонайменше один із замовників, в інтересах яких ЦЗО проводила закупівлю за рамковою угодою, а також щонайменше три учасники-переможці.
А як бути, якщо учасники-переможці чи замовники, в інтересах яких ЦЗО проводила закупівлю, відмовляються підписувати рамкову угоду? Є чіткий порядок дій за таких обставин. Так, якщо в 45-денний строк рамкову угоду не підписали або відмовилися її підписувати:
Хто | Які наслідки |
один або кілька учасників-переможців | така рамкова угода є укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали. Проте лише тоді, коли їх не менше трьох (абз. 1 п. 6 розд. V Порядку № 1372) |
один або кілька замовників | така рамкова угода є укладеною для тих сторін рамкової угоди, які її підписали. Але за умови, що рамкову угоду підписали ЦЗО, щонайменше один із замовників, в інтересах якого проведена закупівля за рамковою угодою, а також щонайменше троє учасників-переможців (абз. 1 п. 6 розд. V Порядку № 1372) |
Коли всі сторони підписали рамкову угоду, замовник/ЦЗО має оприлюднити в в ЕСЗ:
- рамкову угоду;
- оголошення з відомостями про рамкову угоду, за формою, затвердженою Наказом № 490. Таке оголошення оприлюднюють протягом семи днів з дня укладення рамкової угоди.
Коли за рамковою угодою укладають договір про закупівлю
Договір про закупівлю у разі «рамок» укладають:
- замовник, у т. ч. замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО;
- учасник, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору.
Для цього з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою вони мають лише 10 днів. Іі що важливо — договір має бути укладений протягом строку дії пропозиції цього учасника-переможця.
Якщо переможець відбору відмовляється підписувати договір про закупівлю за рамковою угодою, замовник/ЦЗО відхиляє пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії пропозиції яких ще не минув.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
