Індикатори ризиків - алгоритм при моніторингу закупівель
Система ризик-індикаторів затверджена наказом Держаудитслужби від 11.09.2018 р. № 196, що містить:
- Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків;
- Перелік автоматичних індикаторів ризиків;
- Порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків.
Ці нормативні акти і стали підставою для Держаудитслужби повноправно застосовувати індикатори ризику як джерело інформації про ризиковані процедури закупівель у замовників.
Тобто аудитори Держаудитслужби, які через персональний кабінет в ProZorro мають всі потрібні інструменти для моніторингу закупівель у замовників.
Як призначити уповноважену особу та організувати закупівлі за новими правилами
Як система визначає індикатори ризиків
Індикатори ризику автоматично розраховує ризик-система, до якої розробники ввели необхідні параметри пошуку і розрахунку.
Інформацію для розрахунку індикаторів ризик-система бере з таких джерел:
- електронна система закупівель;
- єдині державні реєстри;
- бази даних, відкриті для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю;
- офіційний сайт НБУ;
- інші офіційні джерела.
Кожному індикатору ризиків присвоєна умовна вага — від 0,1 до 0,5. Держаудитслужба визначила її з урахуванням рівня потенційного впливу порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які можуть бути виявлені завдяки аналізу ризик-індикаторів, які спрацювали. Наприклад, найбільшу умовну вагу мають такі індикатори:
- переговорна процедура за відсутності законодавчих підстав;
- порушення порядку оприлюднення по відкритих торгах, наприклад оприлюднення оголошення англійською мовою;
- укладення з порушенням закону договору про закупівлю, наприклад звіт про закупівлю оприлюднений на суму, що перевищує 200 тис. грн;
- неоприлюднення тендерної документації;
- переможець торгів був обраний за відсутності документів тендерної пропозиції;
- замовник відхилив тендерні пропозиції усіх учасників закупівлі, крім переможця.
З огляду на загальну суму умовної ваги за спрацьованими індикаторами кожній окремій процедурі система присвоює ранг ризику. А саме:
- 1-й ранг ризику — високий рівень ризику;
- 2-й ранг ризику — помірний рівень ризику;
- 3-й ранг ризику — низький рівень ризику.
Потім система рахує на основі умовної ваги ризик-індикаторів закупівлі середньозважену вагу по кожній процедурі в межах кожного з 3-х рангів ризику, тобто в середині рангу теж визначається свій “рейтинг”, але по цій середньозваженій вазі. Ризик-система автоматично розташовує процедури закупівлі в чергу. Першими — процедури, які:
- віднесені до 1-го рангу ризику;
- мають найбільшу середньозважену умовну вагу.
Зрозуміло, що ті процедури, яким присвоєний 3-й ранг ризику та які мають найменшу середньозважену умовну вагу, посядуть останні місця в черзі ризикованих процедур.
З цієї черги Держаудитслужба й обирає процедури закупівлі для проведення моніторингу закупівель. І як ми зазначили, першими в роботу до аудиторів потраплять ті процедури закупівель, що мають найвищий пріоритет у черзі.
Які індикатори ризиків використовують аудитори
Аудитори виокремили 35 індикатори ризиків, визначили, коли ці індикатори спрацюють та на яких етапах закупівлі вони є актуальними. Усю цю інформацію узагальнює Перелік автоматичних індикаторів ризиків. Однак, у вересні 2020 року з’явився проект нового переліку ризиків від Держаудитслужби, у якому кількість індикаторів збільшується з 35 до 48. Серед індикаторів, наприклад додаються:
- порушення строку оприлюднення звіту про закупівлю послуг –порушення строку ст. 10 Закону про закупівлі (20 робочих днів; якщо без використання електронної системи – 3 робочих дні);
- зміна ціни договору два і більше разів протягом 30 к. днів;
- у пропозиціях учасників, поданих у відкритих торгах зазначені однакові контактні дані учасників (номер телефону, адреса електронної скриньки);
- замовник за результатами розгляду тендерних пропозицій відхиляє всі тендерні пропозиції або відміняє торги за нетиповими підставами (відсутність подальшої потреби у закупівлі) та до кінця року оголошує нову процедуру за тим же предметом закупівлі;
- порушення строку оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю – недотримання замовником вимоги опублікувати повідомлення про внесення змін до договору протягом трьох днів з дня внесення змін.
На підставі ризик-індикаторів ініціюється 15,4% усіх процедур моніторингу. З них близько 85% виявляють порушення. Сам факт спрацювання ризик-індикаторів ще не означає обов’язкового порушення – це лише тривожний сигнал для аудиторів, аби вони перевірили. Вони самі приймають рішення, зважуючи й інші фактори. Наприклад, система спрацьовує, якщо замовник відхилив усі тендерні пропозиції окрім переможця, а це могло бути:
- з його упередженості й лобіювання інтереси учасника-переможця;
- дійсно з об’єктивних причин, наприклад невідповідності пропозицій інших учасників тендерній документації.
Що саме сталося й має з’ясувати аудитор. Саму ж інформацію про моніторинг замовник може бачити через Електронний кабінет.
Насьогодні окрім автоматичної ідентифікації ризиків причинами початку моніторингу найбільш поширеними причинами початку моніторингу є ініціатива самих органів державного фінансового контролю, тобто Держаудитслужби (62%).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Держзакупівлі»