Списання кредиторської заборгованості бюджетних установ

UA RU
Автор
бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Кредиторська заборгованість – не завжди показник прогалин у діяльності установи. Інколи складається так, що віддавати борг просто нікому й він продовжує «висіти» на балансі. Як правильно провести списання кредиторської заборгованості? Відповідаємо.

Якою буває кредиторська заборгованість

Кредиторська заборгованість бюджетних установ у разі прострочення поділяється на 2 підвиди. Їх визначає Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, який затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372 (даліПорядок № 372).

Заборгованість вважається простроченою, якщо її не сплачують 30 днів після закінчення строку обов’язкової сплати за укладеним договором про отримання товарів, результатів робіт чи послуг.

Якщо дата платежу у договорі не була вказана, заборгованість вважається простроченою одразу після отримання підтвердних документів. Перебіг строку позовної давності починається з того дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, даліЦКУ). На практиці це наступний день після отримання підтвердних документів.

Коли строк позовної давності щодо погашення зобов’язання спливає, прострочена кредиторська заборгованість «перетворюється» на кредиторську заборгованість, строк позовної давності якої минув (п. 1.2 Порядку № 372). Кредитор втрачає після цього право звертатися до суду з вимогою щодо погашення такого боргу й установа має право списати таку кредиторську заборгованість з балансу (п. 4.2 Порядку № 372).

Кредиторську заборгованість можна списати лише після спливу строку позовної давності.

Чому виникає прострочена кредиторська заборгованість

Кредиторська заборгованість бюджетних установ обліковується за НП(С)БОДС 128 «Зобов’язання». Її списують за ч. 1 розд. ІІ цього стандарту: якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню.

У бюджетних установах, як правило, такі ситуації не пов’язані з їх платоспроможністю. Так, борг «зависає» через:

  • припинення існування кредитора-юридичної особи (ліквідація) та відсутність особи, яка наслідує його права (ч. 1 ст. 609 ЦКУ, ч. 3 ст. 205 Господарського кодексу України, даліГКУ). Ліквідованою юрособа вважається з дня внесення в ЄДР запису про ліквідацію (ч. 2 ст. 104 ЦКУ);
  • смерть фізичної особи та відсутність спадкоємців;
  • прощення боргу кредитором. У такому разі має бути оформлена двостороння угода до договору, за яким виникло таке зобов’язання (ст. 654 ЦКУ), або хоча б лист-повідомлення від кредитора.

Серед інших причин – кредитор не виходить на зв’язок й не вимагає погашення заборгованості до спливу терміну позовної давності без видимої причини. Установа вживає заходів щодо його розшуку (телефонні дзвінки, листи на домашню адресу), але він за поверненням боргу не звертається.

Перевірки Держпраці під час воєнного стану

Прострочена кредиторська заборгованість – термін давності при списанні

Загальний строк позовної давності – 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Навіть коли впевнені у ліквідації кредитора, варто зачекати 3 роки. Чому? У юрособи можуть бути правонаступники, які згодом пред’являть вимоги.

Щодо фізосіб, після смерті слід зачекати 6 місяців – це строк відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ). Можуть з’явитися спадкоємці. Обов’язково під час документального оформлення списання такої кредиторської заборгованості додайте копію свідоцтва про смерть до бухгалтерської довідки чи акта інвентаризації.

Крім того, є ще так звані спеціальні строки позовної давності, наприклад, 1 рік для стягнення неустойки (штрафу, пені). Самим договором може бути передбачений більш тривалий, ніж 3 роки, строк позовної давності.

сертифікація бухгалтерів бюджетних установ 2024

Вплив воєнного стану та COVID-карантину на строки позовної давності

При списанні кредиторської заборгованості через сплив строку позовної давності обов’язково слід проконсультуватися з юристом, так як строки позовної давності продовжувалися:

Списання кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку

Бюджетні установи кредиторську заборгованість можуть списувати щокварталу за умови її належного документального оформлення (пп. 4.2 та абз. 1 пп. 4.6 Порядку № 372).

При списанні кредиторської заборгованості її документальне оформлення залежить від того:

  • чи є установа головним розпорядником бюджетних коштів;
  • чи виникла кредиторська заборгованість за власними надходженнями установи.

Якщо відповідь на будь-яке з цих питань «так», то для списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, достатньо рішення керівника установи (абз. 2 пп. 4.3 та абз. 1 пп. 4.6 Порядку № 372). Після оформлення рішення керівника потрібно проінформувати вищу установу (розпорядника) про списання такої заборгованості (абз. 2 пп. 4.6 Порядку № 372).

Якщо ж відповідь на вищенаведені питання «ні», то доведеться спочатку звернутися до установи вищого рівня. Списати кредиторську заборгованість можна буде тільки за рішенням керівника цієї установи (пп. 4.5 Порядку № 372).

Рішення керівника має на чомусь базуватися. Попередньо потрібно скласти акт інвентаризації кредиторської заборгованості – на основі Акта інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, затвердженого наказом Мінфіну від 17.06.2015 р. № 572.

Для списання кредиторської заборгованості необхідно підготувати два документа: акт інвентаризації та рішення керівника установи (своєї чи вищого рівня)

Акт списання кредиторської заборгованості – зразок

Приклад заповнення Акта інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості скачати файл 1

акт списання кредиторської заборгованості зразок

СКАЧАТИ ЗРАЗОК АКТУ

Облік списання кредиторської заборгованості

Аби скласти правильні проводки, звертайтеся до Типової кореспонденції з наказу Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219. Цей документ рекомендує списувати кредиторську заборгованість на накопичений фінансовий результат, тобто в К-т субрахунку 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису». Це протирічить абз. 1 розділу ІІ НП(С)БОДС 128 «Зобов’язання», за яким списувати зобов’язання потрібно на доходи. У цій ситуації слід брати до уваги останній у часі документ, тобто Типову кореспонденцію.

Списуйте кредиторську заборгованість за К-т 5512

Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відбувається проведеннями: Д-т 6414 К-т 5512, Д-т 6415 К-т 5512, Д-т 6425 К-т 5512 тощо.

Списання кредиторської заборгованості – що з ПДВ

Якщо бюджетна установа не є платником ПДВ, проблем із оподаткуванням не буде. Однак якщо кредиторська заборгованість списується за тим видом діяльності, що підпадає під оподаткування ПДВ, треба нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 Податкового кодексу України та зареєструвати відповідну податкову накладну в ЄРПН (ІПК ДФС від 14.06.2018 № 2620/6/99-99-15-03-02-15).



зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді