Скорочення сумісників: коли попереджати та платити вихідну допомогу

Щорічна відпустка педагогів у запитаннях — відповідях

Поняття «сумісництво» визначає ч. 1 ст. 102¹ КЗпП. Сумісництвом вважають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи.

Отже, однією з основних ознак сумісництва є укладення окремого трудового договору. Порядок укладання трудового договору визначений у ст. 24 КЗпП і не залежить від того, чи це трудовий договір за основним місцем роботи чи за сумісництвом.

Працівника-сумісника звільняють з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, або обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці. У таких випадках вихідну допомогу не виплачують.

Роботодавець може припинити трудовий договір із працівником-сумісником у разі:

• ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації;
• скорочення чисельності або штату працівників;
• інших змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).

Роботодавець зобов’язаний персонально попередити працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49² КЗпП).

Виплата вихідної допомоги у разі припинення трудового договору залежить виключно від підстави звільнення та не залежить від того, працює працівник за основним місцем роботи чи за сумісництвом (ст. 44 КЗпП).

Таким чином, у разі звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП йому виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Середній заробіток розраховують за Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.

За бажанням працівника роботодавець за основним місцем роботи вносить до трудової книжки відомості про роботу за сумісництвом. Підставою для такого запису є довідка з підприємства, установи чи організації, де працівник працював за сумісництвом (пп. 1.1 та 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58).

Джерело: офіційний сайт ФПУ