Доплата за роз’їзний характер роботи: чи утримувати ПДФО

Заява за формою № 20-ОПП на генератор: коли подавати та як заповнити

Заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають доходи у вигляді заробітної плати, які нарахували (виплатили) відповідно до умов трудового договору/контракту (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати базу оподаткування визначають як нараховану заробітну плату, зменшену на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачують за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Ставка податку становить 18% бази оподаткування, крім випадків, визначених у пп. 167.2—167.5 ст. 167 ПКУ, щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховують (виплачують, надають) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). 

Отже, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включають до складу заробітної плати та оподатковують у її складі ПДФО за ставкою 18% (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Джерело: офіційний сайт ГУ ДПС в Одеській області