Підпишіться на Telegram-канал Скачати заяву-розрахунок лікарняних
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП саме тимчасова непрацездатність є однією з підстав, коли не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Проте ця норма має два виключення. Перше на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП – за нез’явлення працівника на роботу більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (до цього строку не зараховуються відпустки по вагітності і пологах). Друге – в разі повної ліквідації підприємства.
⚡️ УВАГА!!! Знижка на передплату «Головбух: Бюджет» до 40%!
Слід пам’ятати, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП не можуть бути звільнені працівники, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. За такими працівниками місце роботи (посаду) зберігають до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Також не розповсюджується на працівників з діагнозом «туберкульоз».
Слід пам’ятати, що ч. 3 ст. 184 КЗпП забороняється звільняти з ініціативи керівництва жінок, які мають дітей віком до трьох років (в окремих випадках – до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
