Підпишіться на Telegram-канал 
⚡️ ЯК ЗМІНИЛИСЯ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ З 24 БЕРЕЗНЯ ⚡️
Державна служба України з питань праці наводить приклад про відмову ФОПа в оплаті працівнику, з яким немає зв’язку та який немає можливості працювати дистанційно. Дистанційна робота під час війни запроваджується наказом роботодавця, трудовий договір не обов'язковий.
Заробітна плата — це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за своїм вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
На час загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації дистанційна робота може запроваджуватися наказом/розпорядженням роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом працівник ознайомлюється упродовж двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.
Під час воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку.
У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 к. дн., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Працівнику також можуть надати відпустку за сімейними обставинами та з інших причин без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником, але не більше 15 к. дн. на рік.
Отже, відпустку без збереження зарплати роботодавець надає лише після отримання від працівника заяви з проханням надати таку відпустку. Роботодавець має право відмовити у її наданні. Ініціатива завжди має йти від працівника. Однак остаточне рішення про її надання залишається за роботодавцем.
Бюджетник радить, якщо працівник не вийшов на роботу з невідомих причин і з ним немає зв’язку — табелюйте його відсутність кодом «НЗ».
За інформацією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
