Військовий облік в установі: хто відповідальний і яка доплата
Автори законопроєкту пояснюють свою ініціативу намаганням привести трудове законодавство та норми про соціальні відпустки до стандартів ЄС.
Зокрема в законі пропонується чітко визначити поняття одинокий батько та одинока мати. В чинному законодавстві не має чіткого визначення одинокого батька, тому доводиться керуватися рішенням Верховного Суду, який застосовує аналогію визначення одинокої матері.
Які зміни та визначення пропонуються в законопроєкті 9018
- Одинокою матір’ю є – мати дитини, у актовому записі та/або свідоцтві про народження якої відомості про чоловіка як батька внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком;
- Одиноким батьком є – батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою.
- За бажанням матері, батька дитини буде надаватися відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така відпустка може бути використана батьками одночасно, при цьому з загального трирічного строку, тривалість одночасного перебування у відпустці обох батьків не може бути більшою 4 місяців.
- Батьки дитини повинні повідомити власника або уповноважений ним орган про початок та дострокове припинення такої відпустки не пізніше як за 14 календарних днів до дня її початку чи дострокового припинення.
- Пропонується додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надавати матері та батьку.
- Пропонується надавати відпустку без збереження заробітної плати за бажанням працівника надавати в обов’язковому порядку матері, батьку або іншим особам в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною восьмирічного віку (в чинному законодавстві – шестирічного віку).
