Особливості запровадження простою для держслужбовців

🧮 Калькулятор середньооблікової чисельності штатних працівників

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Запровадження простою у діяльності держслужбовців можливе тільки у разі наявності підстав, що визначені статтею 34 КЗпП, і передбачає існування обставин невідворотної сили та інших обставин, які спричинили відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для здійснення встановлених для посади державного службовця повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій державного органу.

Рішення (накази, розпорядження) мають містити посилання:

• на фактичні обставини, які б свідчили про відсутність необхідних умов для здійснення державними службовцями повноважень за посадою;
• об’єктивну неможливість виконання ними посадових обов’язків саме через настання цих обставин.

Дія воєнного стану на території України не може слугувати безумовною підставою оголошення простою у роботі державного органу, його апарату (секретаріату), структурного підрозділу, територіального органу або у роботі окремих державних службовців у разі, якщо відсутні чинники запровадження простою, передбачені статтею 34 КЗпП.

Обов’язковою умовою для запровадження простою у роботі держслужбовців є відсутність організаційних і технічних можливостей для виконання посадових обов’язків, зокрема, відсутність можливостей організувати виконання ними завдань за посадою за межами адміністративної будівлі державного органу (дистанційну роботу), у т. ч. з можливістю віддаленого доступу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, залежно від особливостей реалізації функцій і завдань держоргану.

Під час розгляду питання щодо запровадження простою держслужбовців та прийняття відповідного рішення має бути враховано таке:

• обов’язковим чинником запровадження простою держслужбовців є відсутність умов, необхідних для здійснення ними повноважень за посадою, та об’єктивна неможливість виконання ними посадових обов’язків, у т. ч. відсутність можливостей організувати дистанційну роботу;
• рішення про запровадження простою має ґрунтуватись на фактичних обставинах, що свідчать про наявність підстав для оголошення простою;
• період перебування держслужбовця y простої не може перевищувати часу дії обставин, що спричинили неможливість виконання ним обов’язків за посадою.

Із роз’яснення НАДС від 14.10.2024 № 189-р/з