Списання військового майна: що змінює новий закон із 10 травня і як діяти

Про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю звітують УСІ роботодавці: позиція ДПС

Військове майно (крім об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації під час дії воєнного стану, списується незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення вартістю за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 000 грн) без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі ЗСУ. Командир військової частини, уповноважена посадова особа СБУ за поданням комісії для списання військового майна видає наказ про списання такого військового майна.

У законі розширили причини/обставини, за настання яких військове майно списували за єдиним актом списання, який складала комісія для списання військового майна. Такими причинами/обставинами є:

• знищення (втрата) військового майна;
• його пошкодження внаслідок бойових або інших дій з боку противника чи у зв’язку з виконанням бойового (спеціального) завдання – якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне.

Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом:

• до 1 700 000 грн – затверджує командир військової частини.
• 1 700 000 грн і більше – командувачі або інші керівники органів військового управління, яким підпорядковані військові частини, військове майно яких підлягає списанню за єдиним актом.

Розукомплектування основного засобу

• Оформляємо та обліковуємо

Командувач або інший керівник органів військового управління, який отримав для затвердження єдиний акт, у строк не більш як 20 днів з дня його отримання, після перевірки правильності його оформлення та відповідності вимогам законодавства, затверджує єдиний акт або відмовляє у затвердженні. Відмова у затвердженні повинна бути вмотивованою, із зазначенням причин та недоліків, які необхідно усунути в єдиному акті. Строк перегляду рішення про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.

Окрім цього, у законі прописали, що службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, дострокового зносу, перевитрати військового майна може не призначатись у випадках, передбачених законом. Таким випадком, зокрема, закон визначає – шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв’язку з виконанням бойового (спеціального) завдання.

Із закону прибрали норму, яка зобов’язувала проводити розслідування у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеня, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізмів управління та списання військового майна» від 15.04.2025 № 4344-IX, яким запроваджено новації, набере чинності 10.05.2025.