Відповідь
Виплата компенсації за невикористану відпустку передбачена законодавством про працю. Однак — лише в окремих випадках та при дотриманні певних умов.
Як правило, грошова компенсація за всі не використані працівником дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки виплачується при звільненні під час остаточного розрахунку. Водночас статтею 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) визначено, що частина щорічної відпустки за бажанням працівника може бути замінена грошовою компенсацією і без звільнення, але в такому разі тривалість наданої йому щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою ніж 24 календарних дні.
Працівникам, молодшим за 18 років, у жодному разі не можна замінювати відпустку грошовою компенсацією.
Тож працівник має право на грошову компенсацію за частину щорічної та додаткової відпусток, якщо за кожен відпрацьований рік він використав не менше 24 календарних днів відпустки. Не даремно ж статтею 11 Закону № 504 забороняється не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також — протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці. А оскільки ненадання щорічних відпусток у терміни, визначені Законом № 504 та КЗпП, є грубим порушенням законодавства про працю, установу у такій ситуації зможуть притягнути до відповідальності.
Якщо ж законодавство в частині надання працівникам відпусток у робочому році дотримано, керівник установи може замислитися про виплату грошової компенсації за невикористані дні відпусток. Чи може він це зробити за рахунок економії фонду оплати праці, що виникла в установі?
Нагадаємо, що сума коштів, що утворюється внаслідок економії фонду оплати праці протягом певного періоду, визначається як різниця між сумою асигнувань на заробітну плату, затверджених в кошторисі, і сумою фактичних видатків на оплату праці.
Економія фонду оплати праці може виникнути за рахунок наявних вакансій у штатному розписі установи, виплат за листками непрацездатності, зменшення розмірів заохочувальних та компенсаційних виплат, які передбачено кошторисом на відповідний бюджетний період, а також у зв’язку з порушенням трудової дисципліни працівників тощо.
Тому у разі коли у бюджетній установі протягом певного періоду утворилась економія фонду оплати праці, її можна спрямувати на виплату грошової компенсації працівнику за не використані ним дні відпустки.
