Відповідь
Керівники під час карантину змушені вносити зміни у порядок роботи установ. Більшість надає працівникам відпустки, запроваджує віддалену роботу або встановлює режим простою.
Визначення простою надає стаття 34 КЗпП: простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, невідворотною силою або іншими обставинами. Карантин — це форс-мажорні обставини.
Простій в установі під час карантину гарантує:
- що працівник продовжує перебувати в трудових відносинах з установою;
- відповідно до частини 1 статті 113 КЗпП працівнику оплачують час простою з розрахунку не нижче ніж 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Під час простою не нараховуйте доплати і надбавки, які передбачає колективний договір, оскільки працівники під час простою не виконують установлену їм норму праці (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 № 805/13/155-13). Однак зберігайте виплати, які є обов’язковими та безпосередньо прив’язані до окладу, наприклад, доплати за ступінь, стаж, звання тощо.
Доплату до мінімальної зарплати під час простою не нараховуйте, але мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) визначайте у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6. ст. 96 КЗпП та ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).
Загальнодержавний карантин втрутився у діяльність усіх бюджетних установ та вніс корективи у їхню роботу. Одні працівники можуть виконувати свою роботу дистанційно, а інші — ні. Як бути з оплатою, кому яких гарантій дотримувати? Розібратися із цим допоможе тижневик Головбух: Бюджет.
Експерт допоможе розібратися, коли, кому та як надавати компенсацію за невикористані відпустки. На прикладах розберемося в особливостях розрахунку компенсації за невикористані відпустки, її нарахуванні та оподаткуванні
Для встановлення єдиних правил і уникнення порушень з оплати праці працівникам, в установі потрібно затвердити локальний нормативний документ, тобто – положення про оплату праці.
Матеріальна допомога на поховання в бюджетних установах не виплачується за кошти державного чи місцевого бюджету. Це забороняє підпункт «б» пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298. А от допомогу на поховання як страхову виплату виплачує роботодавець за рахунок коштів, отриманих від ПФУ, за умови надання потрібних документів про смерть працівника чи члена його сім’ї.
«Тобі догана! Будеш тепер без премії і матеріалки», – сказав керівник установи бухгалтерові. А все через те що бухгалтер вчасно не надав працівникам розрахункові листи про зарплату. Він захотів розібратися, чи правомірно його покарали. Сам не впорався, тож по допомогу звернувся до редакції. Чи справді через догану він втратить премію? Чи зможе отримати хоча б матеріалку? Експерт знає відповіді.
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало
