Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. На практиці кількість днів щорічної основної відпустки для освітян з науковцями та для «інших» працівників рахують по-різному. Звернімося до нормативних актів.
Якщо працівник звільняється, йому виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки – працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Якщо звільняється керівний, педагогічний, науковий, науково-педагогічний працівник, спеціаліст закладу освіти, який до звільнення пропрацював не менш як 10 місяців, грошову компенсацію виплачують за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної тривалості (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504, далі – Закон про відпустки).
Калькулятор днів щорічної відпустки
Правило розрахунку кількості днів для педагогів і керівних працівників начальних закладів
Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам затверджений постановою Кабміну від 14.04.1997 р. № 346 (далі – Порядок № 346). Якщо працівник до звільнення пропрацював менш як 10 місяців, компенсацію виплачують пропорційно відпрацьованому часу – див. таблицю нижче (абз. 2 п. 6 Порядку № 346).
«ЗАРОБЛЕНІ» ДНІ ЗА МІСЯЦЬ РОБОТИ ДЛЯ ВІДПУСТОК ОСВІТЯН І НАУКОВЦІВ СТАНДАРТНОЇ ТРИВАЛОСТІ* | |
Тривалість відпустки, днів | Кількість днів відпустки за місяць роботи |
56 | 5,6 |
42 | 4,2 |
28 | 2,8 |
* детальніше, за посадами, див. Додаток до Порядку № 346 (зверніть увагу, що посади «доцент», «професор», «асистент», «старший викладач», у закладах вищої освіти у цьому Додатку «урівняли» з посадою «викладач», тобто там усі «викладачі», розділ IV згаданого Додатка; судячи з загальних підходів Порядку № 346, ці правила стосуються всіх згаданих посад, а не посади «викладач», якої у закладів вищої освіти може й не бути взагалі) | |
Правило розрахунку кількості днів інших працівників
Однак Мінсоцполітики рекомендує підраховувати дні щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу за таким же механізмом, як і нарахування відпускних (лист Мінпраці та соцполітики від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11). Тобто розрахунок днів відпустки прив’язується до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. Кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день визначається без урахування святкових і неробочих днів загалом за рік, і одержаний результат множиться на кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником за робочий період, наприклад (11 – це стандартна кількість святково-неробочих днів для мирного часу за ст. 73 КЗпП):
24 ÷ (365 – 11) × 49 ≈ 3,32.
Результат заокруглити до цілого числа – 3 к. дн.
У 2024 році, враховуючи відсутність святково-неробочих днів у розрахунковому періоді та високосний рік, розрахунок приймає вигляд:
24 ÷ (366 – 0) × 49 ≈ 3,21.
Результат заокруглити до цілого числа – 3 к. дн.
Яким правилам віддати перевагу – Мінсоцполітики чи Порядку № 346?
Вочевидь правила Мінсоцполітики слід застосовувати для тих працівників, які не потрапляють під критерії Порядку № 346. Тобто тих працівників, які не належать до «освітян» і «науковців»:
- керівних працівників закладів та установ освіти;
- навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів;
- педагогічних, науково-педагогічних працівників;
- наукових працівників.
Причина таких розбіжностей у тому, що Порядок № 346 є нормативно-правовим документом, який обов’язковий до виконання у спеціальних ситуаціях, які ним визначені. Дані спеціальні правила обумовлені специфікою відпусток таких працівників, зокрема її збільшеною тривалістю та тим, що грошову компенсацію таким працівникам виплачують за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної тривалості.
В той же час лист Мінсоцполітики – це не нормативно-правовий документ, а тому він має лише рекомендаційних характер та підходить лише для інших працівників. Виходить, що застосовувати однаковий підхід до всіх працівників закладу освіти буде неправильно. Працівників треба поділити на тих, для кого діє Порядок № 346, та «інших», для яких діють правила Мінсоцполітики. Прикладами «інших» можуть бути водії, електрики, сантехніки та всі інші посади працівників, яких немає у Додатку до Порядку № 346.
Правило заокруглення кількості днів «заробленої» відпустки
Чи впливає воєнний стан на тривалість відпусток освітян?
Ні, правила воєнного стану щодо скорочення тривалості відпусток до педагогічних і науково-педагогічних працівників не застосовуються (ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136, далі – Закон № 2136).
Однак слід врахувати, що у період з 24.03.2022 р. до дня закінчення воєнного стану немає святкових і неробочих днів. Тобто такі дні вважаються робочими та відпустка на такі дні не продовжується, як це за звичайних умов (у мирний час святково-неробочі дні не враховуються у тривалості відпусток).
Калькулятор індексації зарплати
Приклади розрахунку днів щорічної відпустки освітян на прикладі вихователя
Експерт у своїй статті розбирає на прикладах. як рахувати кількість днів щорічної основної відпустки вихователю залежно від того, чи він працював кілька повних місяців, менше або більше 10 місяців.
ПРИКЛАД 1. Вихователь пропрацював кілька повних місяців
Вихователь до звільнення працював з 01.04.2024 по 30.06.2024, тобто три місяці. Порахувати кількість днів відпустки пропорційно відпрацьованому часу легко:
5,6 × 3 = 16,8.
Заокруглюємо результат – 17 к. дн.
ПРИКЛАД 2. Вихователь пропрацював кілька місяців і днів
Вихователь працював з 29.03.2024 по 04.07.2024, тобто повних три місяці «з хвостиком». Переведіть кількість відпрацьованих днів у неповних місяцях – березні (3 к. дн.) і липні (4 к. дн.) у величину місяця:
3 ÷ 30 = 0,1;
4 ÷ 30 ≈ 0,13;
5,6 × 3 + 0,1 + 0,13 ≈ 17,03.
Результат заокруглюємо до 17 к. дн.
Перевіримо результат простішим способом. З 29 березня по 29 червня – три повних місяці, за яких працівник заробив 5,6 × 3 = 16,8 (к. дн.).
З 30 червня по 4 липня – 5 к. дн.:
5 ÷ 30 ≈ 0,16;
16,8 + 0,16 = 16,96, тобто 17 к. дн.
ПРИКЛАД 3. Вихователь пропрацював більше 10-ти місяців
Вихователь працював у дитсадку з 17.06.2023 по 30.04.2024, тобто повних 10 місяців і 13 днів. Виплачуйте компенсацію при звільненні за щорічну основну відпустку з розрахунку повної тривалості – 56 к. дн.
- Завчасно утримали військовий збір за ставкою 5%: як виправити
- Інвентаризація-2024: відповіді на гарячі запитання
- Як перевіряє Держпраці під час воєнного стану
- Новації КЗпП: службова перевірка з відстороненням, звільнення за розголошення інформації
- Як зламаний спідометр не допоміг ревізорам виграти суд
Особливості оплати відпусток працівників, які тривалий час знаходяться на простої
Загальний порядок оплати відпусток під час воєнного стану не змінюється. Діють ті ж самі правила з Порядку обчислення середньої зарплати, який затверджені постановою Кабміну від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).
Якщо у закладі був оформлений простій, то слід керуватися п. 2 Порядку № 100, а також роз’ясненнями з листа МОН від 12.06.2023 р. № 1/8371-23. За ними час, впродовж якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Виходить, що період простою не враховується в розрахунковий період. Наприклад, якщо працівник був на простої 8 місяців, то при розрахунку відпускних для нього має бути врахована зарплата лише за фактично відпрацьовані 4 місяці з останніх 12 місяців розрахункового періоду.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період взагалі (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то для розрахунку береться місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної зарплати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної зарплати (п. 4 Порядку № 100). У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної зарплати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
