Про публічні закупівлі початківцю: як почати закуповувати в Prozorro

Усі замовники для закупівлі товарів, робіт і послуг працюють в електронній системі публічних закупівель — Prozorro. Закуповувати через Prozorro не складно. Треба лише знати вимоги Закону про публічні закупівлі і чітко їх дотримувати. А зробити перші кроки в системі публічних закупівель замовнику-початківцю допоможе ця публікація.

Законодавчим керманичем в електронних публічних закупівлях є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон про публічні закупівлі). Його вимог має дотримуватися кожен — і вже досвідчений замовник, і, безумовно, замовник-початківець.

Одразу самому важко опанувати всі вимоги цього Закону. Тому у цій статті ми розставимо основні акценти в законодавчих вимогах до проведення публічних закупівель через Prozorro і розповімо, що потрібно зробити насамперед, аби почати торгувати в електронній системі закупівель.

Та спочатку відповімо на найголовніше запитання — коли замовник зобов’язаний проводити закупівлі лише через електронну систему закупівель.

Вартісні межі для публічних закупівель в Prozorro

Так, Закон про публічні закупівлі встановлює вартісні межі для здійснення публічних закупівель — окремо для загального кола замовників, і окремо для тих юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

Усі замовники зобов’язані використовувати електронну систему публічних закупівель і дотримувати усіх вимог Закону про публічні закупівлі для закупівель за бюджетні кошти, якщо очікувана вартість предмета закупівлі становить:

  • 200 тис. грн. і більше — для товарів і послуг;
  • 1,5 млн. грн. і більше — для робіт.

Замовники-монополісти повинні застосовувати Закон про публічні закупівлі до закупівель за власні кошти (кошти від ведення господарської діяльності), якщо очікувана вартість предмета закупівлі становить:

  • 1 млн. грн. і більше — для товарів і послуг;
  • 5 млн. грн. і більше — для робіт.

Предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

Отже, якщо замовник збирається провести публічну закупівлю, вартість якої дорівнює чи більша за вказані вартісні межі — у нього лише один варіант для дій. А саме — суворо дотримувати букви закону і проводити закупівлю лише через Prozorro.

Як бути, якщо очікувана вартість закупівлі менша за вказані межі?

Допорогові закупівлі в Prozorro

Якщо вартість предмета закупівлі товарів, робіт або послуг менша за окреслені межі, тобто коли йдеться про допорогові закупівлі, замовник має право вибору. Адже Закон про публічні закупівлі говорить, що за таких закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з допорогової закупівлі замовник може використовувати електронну систему закупівель.

Тобто закуповувати потрібні товари, роботи, послуги через електронну систему публічних закупівель чи ні — вирішувати замовнику. Якщо ж він вирішить провести закупівлю поза системою, варто пам’ятати про такі важливі правила:

  • обов’язково під час закупівлі слід дотримати принципів публічних закупівель, передбачених Законом про публічні закупівлі;
  • якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн., обов’язково оприлюднити звіт про укладений договір у системі електронних закупівель протягом одного календарного дня з дня укладення договору.

Допорогові закупівлі в системі: нові старі правила

Про публічні закупівлі початківцю: як почати закуповувати в Prozorro
Оксана Соколоваголовний редактор журналу «Держзакупівлі»
Нещодавно з’явився новий документ, що регламентує допорогові закупівлі в ProZorro. Документ — новий, а алгоритм проведення?

Оприлюднення інформації про публічні закупівлі

Оскільки одне із головних завдань системи публічних закупівель — зробити закупівельний процес прозорим і публічним, інформацію про закупівлю замовник зобов’язаний оприлюднювати в ProZorro.

Особливості та строки оприлюднення інформації про здійснення публічних закупівель за Законом про публічні закупівлі розглянемо для зручності в Таблиці.

Оприлюднення інформації (документів) про публічні закупівлі

Документ/інформація

Строк оприлюднення

Оголошення про проведення процедури закупівлі; тендерна документація

Не пізніше ніж за 15 календарних днів (к. дн.) до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, установлені у частині 4 статті 10 Закону про публічні закупівлі, та не пізніше 30 к. дн. у разі перевищення цих меж

Зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності)

Протягом 1 к. дн. з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень

Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами)

Не пізніше ніж через 7 к. дн. з дня укладення рамкової угоди

Протокол розкриття тендерних пропозицій

У день розкриття тендерних пропозицій

Протокол розгляду тендерних пропозицій

Протягом 1 к. дн. з дня його затвердження

Інформація про відхилення тендерної пропозиції учасника

Протягом 1 к. дн. дня прийняття рішення про відхилення

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю

Протягом 1 к. дн. з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі

Договір про закупівлю

Протягом 2 к. дн. з дня укладення договору

Звіт про результати проведення процедури закупівлі

Протягом 1 к. дн. після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу

Повідомлення про внесення змін до договору

Протягом 3 к. дн. з дня внесення змін

Звіт про виконання договору

Протягом 3 к. дн. з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання

Звіт про укладені договори

Протягом 1 к. дн. з дня укладення договору

(!) Зауважимо, що форми документів з публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Тобто замовник складає документи для публічних закупівель не у довільному порядку, а за формами, встановленими Мінекономрозвитку як Уповноваженим органом з питань закупівель.

В оголошенні про проведення закупівлі замовник обов’язково зазначає, зокрема, інформацію про:

  • предмет;
  • очікувану вартість закупівлі;
  • порядок і умови проведення закупівлі;
  • строк подання пропозицій.

Вимоги до предмета закупівлі, умови договору, а також технічні, кваліфікаційні вимоги, вимоги до фінансового забезпечення учасників замовник прописує в тендерній документації.

Договір про закупівлю за результатами проведення електронної публічної закупівлі укладається між замовником та переможцем поза електронною системою публічних закупівель у спосіб, передбачений законодавством.

Замовник має право вносити зміни та уточнення в повідомлення і документацію лише до початку прийняття пропозицій. Усі користувачі мають право ставити запитання замовнику щодо оголошеної закупівлі протягом періоду, визначеного замовником в оголошенні, але до початку подання пропозицій. Такі запитання є анонімними.

Уся історія змін документів, а також запитань і відповідей на них зберігається в центральній базі даних і є доступною для перегляду.

Центральна база даних — це сукупність технічних та програмних засобів у складі бази даних та модуля електронного реверсивного аукціону, що забезпечують можливість реалізації закупівельниками проведення закупівель з використанням телекомунікаційних каналів зв’язку за допомогою електронного майданчика.

Законодавці передбачили не лише суворий порядок до створення та оприлюднення документів у сфері публічних закупівель. Вони прописали також чіткий порядок дій замовника під час проведення процедур публічних закупівель.

Види процедур публічних закупівель

Закон про публічні закупівлі передбачає три процедури публічних закупівель. А саме:

Перші дві процедури є конкурентними, а третя — неконкурентна.

Розповімо про кожну з процедур докладніше.

Відкриті торги

Відкриті торги замовник проводить з обов’язковим застосуванням електронного аукціону з найнижчою ціною. Також Закон про публічні закупівлі передбачає урахування й нецінових критеріїв.

При цьому замовник обов’язково в оголошенні про проведення процедури закупівлі має зазначити:

  • відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях;
  • математичну формулу, яку він застосовуватиме під час проведення електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

Тобто у процесі закупівлі умовно можна виділити п’ять етапів:

  1. оголошення закупівлі;
  2. період уточнень;
  3. період прийому пропозицій;
  4. електронний аукціон;
  5. кваліфікація.

Варто зазначити, що аукціон є основним етапом процесу електронних публічних торгів, під час якого учасникам/кандидатам надається можливість подавати свої цінові/комерційні пропозиції відповідно до встановлених правил роботи майданчика. Електронний реверсивний аукціон розпочинається в день та час, зазначений в центральній базі даних для закупівлі.

Аукціон складається з підпроцесів: подання, редагування, анулювання пропозицій.

До дати закінчення прийняття пропозицій учасники мають право внести зміни в пропозицію або зняти її (видалити).

Оцінку тендерних пропозицій електронна система закупівель ProZorro проводить автоматично — як за допомогою електронного аукціону, так і на основі критеріїв та методики оцінки, які замовник має попередньо визначити в тендерній документації.

Механізм розгляду й оцінки тендерних пропозицій умовно можна поділити на два види, залежно від очікуваної вартості предмета закупівлі:

  • очікувана вартість для товарів і послуг менша 133 тис. євро, а для робіт менша 5 150 тис. євро;
  • очікувана вартість для товарів і послуг більша або дорівнює 133 тис. євро, а для робіт — більша або дорівнює 5 150 тис. євро (ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі);

Так, перший вид оцінки тендерних пропозицій полягає в тому, що замовник розглядає тендерні пропозиції учасників на відповідність вимогам тендерної документації тільки після їх оцінки електронною системою публічних закупівель. Причому на етапі оцінювання системою тендерних пропозицій інформація про учасників не розкривається. Розгляд тендерних пропозицій замовник починає з учасника, пропозицію якого за результатом оцінки в ProZorro визначено найбільш економічно вигідною.

Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, на підставах, визначених статтею 17 Закону про публічні закупівлі.

Якщо ж замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, визнану найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, він розглядає наступну пропозицію за рейтингом в ProZorro.

Суть другого виду оцінки тендерних пропозицій полягає в тому, що замовник ще до оцінки тендерних пропозицій електронною системою публічних закупівель розглядає їх на відповідність технічним вимогам, передбаченим у тендерній документації, а також перевіряє учасників на відповідність кваліфікаційним критеріям, зазначеним у тендерній документації. Тобто у цьому випадку і замовник знатиме назви учасників, і учасники знатимуть своїх конкурентів. І лише після розгляду замовником пропозицій учасників система здійснюватиме їх ранжування. Тобто буде проведена оцінка лише тих тендерних пропозицій, які замовник не відхилить та допустить до такої оцінки.

До речі, замовник може відмінити закупівлю у електронній системі на будь-якому етапі. Не відбутися закупівля може й тоді, якщо на оголошення про закупівлю не було подано жодної пропозиції або ж усі подані пропозиції були відхилені відміни закупівля переходить у статус «відмінена закупівля» зі збереженням усієї інформації, введеної раніше користувачами системи. Така інформація доступна для перегляду. Якщо скасовано закупівлю, де вже є зареєстровані пропозиції учасників, то учасникам повертається внесена за участь плата в розмірі 100% .

Електронна система закупівель — загальнодоступна Певні, що знаєте, як проводити відкриті торги? Пройдіть тест — перевірте себе:

Пройти тест

Процедура конкурентного діалогу

Процедура конкурентного діалогу застосовується у таких двох випадках:

  • замовник не в змозі визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів чи робіт або ж визначити вид послуг;
  • для прийняття рішення про закупівлю замовник потребує проведення переговорів з учасниками.

Зауважимо, що другий випадок пов’язаний з такими предметами закупівель, як консультаційні, юридичні послуги, здійснення наукових досліджень, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів тощо.

Зазначена процедура двоетапна:

  • І етап: усі учасники подають тендерні пропозиції з інформацією про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації. При цьому в пропозиціях не вказують ціну;
  • ІІ етап: учасники подають остаточні тендерні пропозиції, зазначаючи вже й ціну пропозиції.

Переговорна процедура закупівлі

Замовники можуть закуповувати товари, роботи, послуги за переговорною процедурою публічних закупівель як виняток. У разі цієї процедури договір про закупівлю укладають після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Випадки, коли замовник може проводити переговорну процедуру закупівлі, наведені у статті 35 закону про публічні закупівлі.

Під час переговорної процедури закупівлі не потрібно оприлюднювати інформацію про проведення такої процедури.

Вартує уваги застосування переговорної процедури закупівлі у випадку, якщо замовник двічі відмінив відкриті торги через відсутність достатньої кількості учасників. Щоб законно застосувати у цьому випадку переговорну процедуру, предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були попередньо визначені замовником у тендерній документації.

Попри те що Закон про публічні закупівлі не встановлює кінця строку для підписання договору за результатами переговорної процедури закупівлі, фактично останнім днем для підписання буде 35-й чи 20-й календарний день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти такий договір. Адже інакше замовник має відмінити переговорну процедуру закупівлі.

Відповідальні за проведення публічних закупівель

Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). При цьому варто керуватися примірним положенням про тендерний комiтет або уповноважену особу (осiб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557.

Склад тендерного комітету та власне положення про тендерний комітет затверджують рішенням замовника.

Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Замовник може ввести до штатного розпису посаду «Фахівець з публічних закупівель» і визначити особу, яка обійматиме цю посаду, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі. Тобто — уповноваженою особою з публічних закупівель.

Голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Публічні закупівлі — через авторизовані електронні майданчики

Електронна система держзакупівель ProZorro складається з центральної бази даних і підключених до неї торгових майданчиків. По суті, це сайти, на яких держзамовники розміщують оголошення про те, що їм потрібно закупити.

Електронний майданчик — це апаратно-програмний комплекс (програмне забезпечення), що функціонує в мережі інтернет, який є частиною системи електронних закупівель і забезпечує закупівельникам безоплатну реєстрацію та користування сервісами системи електронних закупівель з автоматичним обміном інформацією щодо процесу закупівлі товарів на електронних майданчиках.

Тож розпочати роботу у електронній системі публічних закупівель замовник може лише через авторизовані електронні майданчики системи, зареєструвавшись на одному із них.

Замовнику слід розуміти — хоч би який майданчик він обрав для проведення закупівлі, після оголошення ним процедури інформація потрапляє до центральної бази даних ProZorro та поширюється на всі майданчики. Тобто створене оголошення про закупівлю на одному майданчику одразу ж публікується на всіх майданчиках, які входять до системи ProZorro.

Отже, інформація про оголошені торги ідентична на всіх майданчиках. Тож замовник може обирати для реєстрації один, а за бажанням і кілька майданчиків, які йому зручні у користуванні, сервісі, інтерфейсі тощо.

Єдиним є і модуль аукціону — торгуватися в онлайн-режимі можуть учасники з будь-якого електронного майданчика.

Будь-який постачальник також може зареєструватися на електронному майданчику, аби взяти участь в оголошених торгах і запропонувати свою продукцію та свою ціну. І не лише запропонувати, а й зменшити ціну в ході понижуючого аукціону, щоб обійти конкурентів і виграти торги.

Кожний електронний майданчик має свій регламент роботи. Регламенти роботи усіх майданчиків ProZorro схожі. Окрім регламенту, майданчики мають ще й Інструкцію для замовника. Регламент та Інструкцію майданчиків замовник може знайти у розділі «Замовникам» головного меню. Вони допоможуть користувачу, який зареєструвався вперше.

Аби скористатися функціями електронного майданчика щодо створення закупівлі, замовнику слід пройти безоплатну реєстрацію. Доступ до закритої частини електронного майданчика і особистого кабінету користувача мають лише особи, які пройшли процедуру реєстрації, тобто дані яких були підтверджені оператором.

До речі, будь-хто охочий може спостерігати за статистикою торгів. Це можна зробити на сайті bi.prozorro.org. На ньому, зокрема, можна знайти інформацію про те:

  • яка кількість тендерів у системі;
  • яка економія коштів;
  • хто із замовників є у системі;
  • які закупівлі проводять;
  • який статус закупівлі (період уточнень, аукціону, очікування пропозицій, пропозиції переглянуті, відмінена закупівля, завершена, не відбулася, кваліфікація переможця);
  • хто із учасників бере участь у закупівлях та у яких саме;
  • скільки пропозицій подано;
  • хто із учасників став переможцем у тендері;
  • з ким замовник уклав договір за результатами такої закупівлі тощо.

5 кроків до початку роботи у системі ProZorro

  • Крок 1. Оберіть електронний майданчик для реєстрації в системі ProZorro
  • Крок 2. Зареєструйтеся на одному із майданчиків
  • Крок 3. Подайте оголошення про закупівлю
  • Крок 4. Дочекайтеся пропозицій, а потім результатів аукціону
  • Крок 5. Проведіть кваліфікацію переможця та укладіть договір

Відповідальність за порушення у сфері публічних закупівель

Притягнення до відповідальності за порушення законодавчих вимог до публічних закупівель регулює стаття 38 Закону про публічні закупівлі.

Так, частина перша статті 38 Закону про публічні закупівлі передбачає, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до нього, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі передбачає стаття 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона містить вичерпний перелік правопорушень, за вчинення яких посадові особи контролюючих органів мають право складати адмінпротокол.

Такими порушеннями вважаються:

  • здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель;
  • оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації;
  • укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації;
  • неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства;
  • ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом.

За такі порушення передбачений штраф у розмірі від 11 900 грн. до 17 000 грн. Якщо ж порушення допущене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення розмір штрафу становитиме від 17 000 грн. до 25 000 грн.

Електронна система закупівель: до чого готуватися у 2019 році

Публічні закупівлі: перші кроки замовника-початківця
Василь Задворний генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО»
У 2018 році в електронній системі закупівель сталося багато змін, і для цього команда ProZorro попрацювала на повну. Вдалося завершити міграційні інфраструктурні завдання — тепер всі дані про публічні закупівлі зберігаються в українському дата-центрі. Замовники отримали новий корисний функціонал. Органи контролю — нові інструменти моніторингу закупівель та можливість упереджувати порушення.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді