Облік безоплатно отриманих основних засобів
Безоплатно отримані основні засоби — поширене явище у бюджетних установах. Це можуть бути дарунки від юридичних чи фізичних осіб приватного сектору або передача майна між бюджетними установами. Правильний облік таких активів має свої особливості: від складання договору дарування та акта приймання-передачі до відображення справедливої вартості та нарахування амортизації.
У статті розглянемо:
- які документи потрібні для оприбуткування безоплатно отриманих основних засобів;
- як визначати їхню первісну (справедливу, ринкову) вартість;
- чи потрібна оцінка таких об’єктів;
- які особливості обліку залежно від дарувальника — приватного сектору чи бюджетної установи;
- які бухгалтерські проведення застосовуються для відображення надходження та амортизації.
Зі статті дізнаєтесь, як у межах чинних норм бюджетного законодавства правильно організувати облік безоплатно отриманих основних засобів.
Зміна № 17 до КП: огляд новацій
Нюанси безоплатних основних засобів у бюджетних установах
Одразу слід загадати про антикорупційну заборону для органів держвлади та ОМС безплатно одержувати від фізичних (ФО) та юридичних осіб (ЮО) грошові кошти, майно або пільги, що встановлює ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700.
Бюджетні установи, на відміну від звичайних підприємств, мають зважати на вимоги Бюджетного кодексу (далі — БК) та свій попередньо складений кошторис. Крім цього, ще є Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків бюджетними установами, який затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 № 1222 (далі — Порядок № 1222). Через це маємо такі нюанси:
- безоплатний основний засіб — це підгрупа 1 групи 2 власних надходжень бюджетних установ. Назва — благодійні внески, гранти та дарунки. Під такий дарунок має бути відповідний договір дарування. Він оформляється при отриманні дарунків від суб’єктів господарювання приватного сектору. Якщо ж дарунок надходить від інших бюджетних установ, то має бути рішення вищого розпорядника бюджетних коштів, керівника іншої бюджетної установи;
- складений акт приймання-передачі основних засобів. Форма є у наказі Мінфіну від 13.09.2016 № 818. Цей акт має скласти комісія бюджетної установи, яка приймає основний засіб чи їхній набір. Цей акт складаємо незалежно від інших документів. Для оформлення операції дарувальник міг використати й свій акт, але бюджетній установі все одно варто скласти документ за тою формою, яка передбачена Мінфіном;
- акт приймання-передачі основних засобів за формою з Додатка до постанови КМУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.1998 № 1482, якщо відбувається передача майна державної/комунальної власності;
- копія довідки про надходження у натуральній формі. Форма є одразу у 2-х нормативних документах: Додатку 26 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 23.08.2012 № 938) та Додатку 37 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, наказ Мінфіну від 24.12.2012 № 1407. Вони практично ідентичні;
- довідка про зміни до кошторису. Вона складається у довільній формі та містить розрахунки первісної вартості дарованого основного засобу та їхнє обґрунтування. Ця довідка потрібна, тому що за вимогою п. 4 Порядку № 1222 потрібно внести зміни до спецфонду кошторису установи за напрямами видатків.
Про довідку до ДКС варто згадати детальніше.
Довідка про надходження у натуральній формі
Неподання такої довідки є порушенням бюджетного законодавства (пп. «33» ч. 1 ст. 116 БК), що загрожує зупиненням операцій з бюджетними коштами через порушення правил бухгалтерського обліку (пп. «2» ч. 1 ст. 117 БК). Її подають у Казначейства не пізніше останнього робочого дня місяця.
Казначейство неодноразово роз’яснювало про необхідність подачі такої довідки, якщо бюджетна установа отримує безоплатно основні засоби чи інші активи (лист ДКС від 12.02.2015 № 17-04/173-2523, лист від 18.01.2016 № 14-04/67-856 та ін.). ДКС відображає таку операцію через спеціальний реєстраційний рахунок.
За якою вартістю обліковувати подарований основний засіб
Під час обліку безоплатно одержаних основних засобів керуємося в першу чергу НПСБОДС 121 «Основні засоби». У п. 7 розд. ІІ НПСБОДС 121 «Основні засоби» є чітка вказівка використовувати як первісну вартість таких об’єктів їхню справедливу, тобто ринкову вартість. Щоправда, треба враховувати й інші компоненти первісної вартості, визначені п. 3 розд. ІІ НП(С)БОДС 121. Це означає таке:
- якщо установі всі подаровані засоби привезли, налаштували, встановили й ніяких витрат з їхнього приводу установа не несла, то використовуємо тільки їхню справедливу вартість;
- якщо ж за доставку чи установку, налагодження тощо заплатила установа, то тоді ці додаткові витрати треба включити до первісної вартості подарованих основних засобів разом з їхньою справедливою вартістю. Аналогічний механізм використовується й при придбанні основних засобів.
На практиці як справедливу вартість зазвичай використовується:
- вартість, що була прямо вказана у договорі дарування;
- вартість, що вказується у супровідних документах чи їхніх копіях, наприклад видаткових накладних за цими об’єктами чи рахункам-фактурам;
- залишкова вартість основних засобів з обліку суб’єкта, що дарує. Це ситуація, коли передаються не нові основні засоби.
Зазвичай останній підхід — залишкова вартість — використовується при отриманні основних засобів від бюджетних установ. Якщо бувший у вжитку основний засіб дарується від суб’єкта приватного сектору, то краще вказати вартість об’єкта у договорі дарування. Це може бути як залишкова, так і ринкова вартість на момент дарування, яка визначена сторонами договору.
Щодо ПДВ у ціні основних засобів, то виходимо з загального правила:
- установа-отримувач — платник ПДВ, тоді суми ПДВ до первісної вартості основних засобів не включаємо;
- установа-отримувач — неплатник ПДВ, тоді суми ПДВ до первісної вартості основних засобів включаємо.
Чи потрібна оцінка отриманого об’єкта основних засобів
Вважаємо, що ні. Так, у ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658 дійсно існує вимога щодо залучення професійних оцінювачів для оцінки основних засобів. Однак ця вимога стосується переоцінки уже існуючих на балансі об’єктів, а не тих, які надходять. Потрібну вартість можна одразу вказати у договорі дарування. Це й буде справедлива вартість.
Нюанси обліку безоплатно одержаних основних засобів
Бюджетні установи мають відмінності у бухгалтерському обліку подарованих основних засобі у залежності від того, чи отримують вони їх від осіб з приватного сектору, чи державного. Якщо основні засоби отримано від юросіб або фізосіб приватного сектору, то окрім самого оприбуткування основних засобів слід показати:
- дохід від їхнього отримання за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями»;
- збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманих об’єктів за субрахунком 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів»;
- касові видатки через субрахунок 2313 «Реєстраційний рахунок».
Аналогічно треба визнавати дохід, якщо передача відбувається між бюджетними установами, які підпорядковані різним органам управління (лист Мінфіну від 05.01.2018 № 35200-02-2/609).
Якщо ж основні засоби отримуються від інших бюджетних установ, то все простіше:
- Дт 10 Кт 5111 — оприбуткування отриманих основних засобів;
- Дт 5111 Кт 1411 — відображення існуючого за об’єктом зносу.
В обох випадках до органу Казначейства подають довідку про надходження в натуральній формі.
Приклад обліку безоплатно одержаних основних засобів
Розглянемо тепер більш поширений варіант безоплатного отримання основного засобу — від дарувальника приватного сектору.
Приклад. Бюджетна установа (університет) отримує від банку подарунок — 10 нових системних блоків та 10 нових моніторів. Вартість кожного з об’єктів у договорі дарування визначена таким чином:
- системний блок — 15000 грн;
- монітор — 4000 грн.
Усього загальна вартість дарунка складає 200 тис. грн. Доставку здійснив банк. Бухгалтерські проведення наведені у таблиці нижче.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума | Документи |
1 | відображена вартість отриманих комп’ютерів | 1016 | 6211 | 200000 | договір дарування, акт приймання-передачі, інвентарна картка |
2 | нарахований дохід від безоплатно одержаних комп’ютерів | 2313 | 7511 | 200000 | довідка про надходження у натуральній формі, виписка за реєстраційним рахунком |
7511 | 5111 | 200000 | |||
6211 | 2313 | 200000 | |||
3 | нарахована амортизація комп’ютерів, строк корисного використання 60 місяців (амортизація = 200000 грн /60 = 3333,33 грн) | 8114 | 1411 | 3333,33 | відомість нарахування амортизації |
4 | списана частина внесеного капіталу на суму амортизації безоплатно отриманих основних засобів | 5111 | 7511 | 3333,33 | |
5 | віднесена на фінансовий результат звітного періоду нарахована амортизація | 5511 | 8114 | 3333,33 |
Висновки. Безоплатно отримані основні засоби відображаються за справедливою, тобто ринковою вартістю, яка була вказана та визнана сторонами у договорі дарування. Якщо ж відбувається безоплатна передача основних засобів між двома бюджетними установами, — як правило, використовується залишкова вартість, коли на баланс нової установи–власника переходить первісна вартість і сума накопиченої амортизації від попередньої установи. Основний первинний документ для безоплатної передачі — це акт приймання-передачі основних засобів. При оприбуткуванні безоплатно отриманих основних засобів установа визнає дохід за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями» та збільшення внесеного капіталу — за субрахунком 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів».

