Бюджетні установи час від часу отримують без оплати різні основні засоби від юридичних і фізичних осіб як дарунок, а також і від інших бюджетних установ. Розглянемо, як показати в обліку такі дарунки – від отримання до амортизації, а також документувати цей процес.
П’ять підказок від НАЗК, як безплатно отримувати цінності та блага
Нюанси безоплатних основних засобів у бюджетних установах
Антикорупційну заборону для органів держвлади та ОМС безплатно одержувати від фізичних (ФО) та юридичних осіб (ЮО) грошові кошти, майно або пільги встановлює стаття 54 Закону № 1700.
Наш експерт знає, як безплатно отримати товари, роботи, послуги на законних підставах
Бюджетні установи, на відміну від звичайних підприємств, мають зважати на вимоги Бюджетного кодексу (БК) та свій попередньо складений кошторис. Крім цього, ще є Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків бюджетними установами – постанова Кабміну від 04.08.2000 р. № 1222 (далі – Порядок № 1222). Через це маємо наступні нюанси:
- безоплатний основний засіб – це підгрупа 1 групи 2 власних надходжень бюджетних установ. Назва – благодійні внески, гранти та дарунки. Під такий дарунок має бути відповідний договір дарування. Він оформляється при отриманні дарунків від суб’єктів господарювання приватного сектору. Якщо ж дарунок надходить від інших бюджетних установ, то має бути рішення вищого розпорядника бюджетних коштів, керівника іншої бюджетної установи;
- складений акт приймання-передачі основних засобів. Форма є у наказі Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Цей акт має скласти комісія бюджетної установи, яка приймає основний засіб чи їх набір. Цей акт складаємо незалежно від інших документів. Для оформлення операції дарувальник міг використати й свій акт, але бюджетній установі все одно варто скласти документ за тою формою, яка передбачена Мінфіном;
- акт приймання-передачі основних засобів за формою з постанови Кабміну від 21.09.1998 р. № 1482 – якщо відбувається передача майна державної/комунальної власності;
- копія довідки про надходження у натуральній формі. Форма є одразу у двох нормативних документах: додаток 26 до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (наказ Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938) та додаток 37 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами (наказ Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407). Вони практично ідентичні;
- довідка про зміни до кошторису. Вона складається у довільній формі та містить розрахунки первісної вартості дарованого основного засобу та їх обґрунтування. Ця довідка потрібна, тому що за вимогою п. 4 Порядку № 1222 потрібно внести зміни до спецфонду кошторису установи за напрямами видатків.
Про довідку до ДКС варто розглянути детальніше.
Довідка про надходження у натуральній формі
Неподання такої довідки є порушенням бюджетного законодавства (п. 33 ч. 1 ст. 116 БК), що загрожує зупиненням операцій з бюджетними коштами через порушення правил бухгалтерського обліку (п. 2 ч. 1 ст. 117 БКУ). Її подають у Казначейства не пізніше останнього робочого дня місяця.
Казначейство неодноразово роз’яснювало про необхідність подачі такої довідки, якщо бюджетна установа отримує безоплатно основні засоби чи інші активи (лист ДКС від 12.02.2015 р. № 17-04/173-2523, лист від 18.01.2016 р. № 14-04/67-856 та ін.). ДКС відображає таку операцію через спеціальний реєстраційний рахунок.
За якою вартістю обліковувати подарований основний засіб
Під час обліку безоплатно одержаних основних засобів керуємося в першу чергу НПСБОДС 121 «Основні засоби». У п. 7 цього стандарту є чітка вказівка використовувати як первісну вартість таких об’єктів їх справедливу, тобто ринкову вартість. Щоправда, треба враховувати й інші компоненти первісної вартості, визначені п. 3 НП(С)БОДС 121. Це означає наступне:
- якщо установі усі подаровані засоби привезли, налаштували, встановили й ніяких витрат з їх приводу установа не несла, то використовуємо тільки їх справедливу вартість;
- якщо ж за доставку чи установку, налагодження тощо заплатила установа, то тоді ці додаткові витрати треба включити до первісної вартості подарованих основних засобів разом з їх справедливою вартістю. Аналогічний механізм використовується й при придбанні основних засобів.
На практиці як справедливу вартість зазвичай використовують:
- вартість, що була прямо вказана у договорі дарування;
- вартість, що вказується у супровідних документах чи їх копіях, наприклад видаткових накладних по цим об’єктам чи рахункам-фактурам;
- залишкова вартість основних засобів з обліку суб’єкта, що дарує. Це ситуація, коли передаються не нові основні засоби.
Зазвичай останній підхід – залишкова вартість – використовується при отриманні основних засобів від бюджетних установ. Якщо бувший у вжитку основний засіб дарується від суб’єкта приватного сектору, то краще вказати вартість об’єкта у договорі дарування. Це може бути як залишкова, так і ринкова вартість на момент дарування визначена сторонами договору.
Щодо ПДВ у ціні основних засобів, то виходимо з загального правила:
- установа-отримувач – платник ПДВ, тоді не включаємо;
- установа-отримувач – неплатник ПДВ, тоді включаємо суми ПДВ до первісної вартості основних засобів.
Чи потрібна оцінка отриманого об’єкта основних засобів
Вважаємо, що ні. Так, у ст. 7 Законі про оцінку майна від 12.07.2001 р. № 2658 дійсно існує вимога щодо залучення професійних оцінювачів для оцінки основних засобів. Однак ця вимога стосується переоцінки уже існуючих на балансі об’єктів, а не тих, які надходять. Потрібну вартість можна одразу вказати у договорі дарування. Це й буде справедлива вартість.
Нюанси обліку безоплатно одержаних основних засобів
Бюджетні установи мають відмінності у бухгалтерському обліку подарованих основних засобі у залежності від того, чи отримують вони їх від осіб з приватного сектору, чи державного. Якщо основні засоби отримано від юросіб або фізосіб приватного сектору, то окрім самого оприбуткування основних засобів слід показати:
- дохід від їх отримання за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями»;
- збільшення внесеного капіталу на вартість безоплатно отриманих об’єктів за субрахунком 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів»;
- касові видатки через субрахунок 2313 «Реєстраційний рахунок».
Аналогічно треба визнавати дохід, якщо передача відбувається між бюджетними установами, які підпорядковані різним органам управління (лист Мінфіну від 05.01.2018 р. № 35200-02-2/609).
Якщо ж основні засоби отримуються від інших бюджетних установ, то все простіше:
- Дт 10 Кт 5111 – оприбуткування отриманих основних засобів;
- Дт 5111 Кт 1411– відображення існуючого за об’єктом зносу.
В обох випадках до органу Казначейства подають довідку про надходження в натуральній формі.
Приклад обліку безоплатно одержаних основних засобів
Розглянемо тепер більш поширений варіант безоплатного отримання основного засобу – від дарувальника приватного сектору.
Приклад. Бюджетна установа (університет) отримує від банку подарунок – 10 нових системних блоків та 10 нових моніторів. Вартість кожного з об’єктів у договорі дарування визначена таким чином:
- системний блок – 15000 грн;
- монітор – 4000 грн.
Усього загальна вартість дарунка складає 200 тис. грн. Доставку здійснив банк.
Господарська операція | Дт | Кт | Сума | Документи |
1. Відображена вартість отриманих комп’ютерів | 1016 | 6211 | 200000 | Договір дарування, акт приймання-передачі, інвентарна картка |
2. Нарахований дохід від безоплатно одержаних комп’ютерів | 2313 | 7511 | 200000 | Довідка про надходження у натуральній формі, виписка по реєстраційному рахунку |
7511 | 5111 | 200000 |
6211 | 2313 | 200000 |
3. Нарахування амортизації комп’ютерів. Строк корисного використання 60 місяців. Амортизація = 200000/60= 3333,33 | 8114 | 1411 | 3333,33 | Відомість нарахування амортизації |
4. Списано частину внесеного капіталу на суму амортизації безоплатно отриманих основних засобів | 5111 | 7511 | 3333,33 | Бухгалтерська довідка |
5. Віднесено на фінрезультат звітного періоду нараховану амортизацію | 5511 | 8114 | 3333,33 |
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
