Суд може зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Неочевидні ризики бухгалтера: як зняти з себе зайву відповідальність

У дайджесті судової практики наведено ситуацію, коли звільнена працівниця звернулась до суду щодо покладення відповідальність на роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, оскільки у день звільнення роботодавець не провів повний розрахунок, а через деякий час частково погасив заборгованість за виплатами.

Суди частково задовольнили позов. При цьому суд апеляційної інстанції, керуючись принципом пропорційності та врахувавши висновки Великої Палати ВС у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку співмірно до розміру фактично допущеного порушення.

Правовий висновок ВП ВС: Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему щодо можливості зменшення судом розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП, після законодавчого обмеження Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX максимального періоду його нарахування шістьма місяцями.

Велика Палата ВС зазначила, що виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП за своєю суттю є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.

Велика Палата ВС зауважила, що вирішуючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19.07.2022, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки потрібно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою ВС у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.

Розмір відшкодування суди можуть зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

З огляду на викладене Велика Палата ВС відступила від висновків Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 06.12.2024 у справі № 440/6856/22, щодо неможливості зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у зв’язку з набранням чинності норми статті 117 КЗпП у новій редакції.

Отже, у цій справі підхід, застосований апеляційним судом у даній справі, забезпечив справедливий баланс інтересів сторін: захистив право позивачки на повний розрахунок та належну компенсацію, водночас не допустив понесення АТ несправедливих і непропорційних майнових втрат.

Детальніше у постанові ВП ВС від 08.10.2025 у справі № 489/6074/23.