Підпишіться на Telegram-канал Бюджетні установи організовують оплату праці на підставі:
- законодавчих та інших нормативних актів;
- генеральної угоди на національному рівні;
- галузевих, територіальних угод;
- колективних договорів;
- трудових договорів;
- грантів (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).
Умови оплати праці посадових осіб ОМС визначає КМУ (ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III).
Основний підзаконний акт, який регулює оплату праці посадових осіб ОМС — постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268 (далі — Постанова № 268).
Локальні акти з питань праці установи приймають на підставі законодавства і вони не мають суперечити нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.
У міській раді наразі діють 2 локальних нормативних акти з питань праці — Положення про преміювання від 2012 року та колективний договір від 2016 року. Обидва документи не відповідають положенням Постанови № 268, а також по-різному визначають:
- механізм преміювання секретаря ради;
- суб’єкта, який преміює.
Чи преміювати, зокрема, секретарів міських рад та заступників міського голови, а також чи встановлювати їм надбавки, надавати матеріальну допомогу, — вирішує міський голова. Такі виплати він має призначати у порядку та розмірах, які визначає Постанова № 268, у межах затверджених видатків на оплату праці (абз. 3 п. 6 Постанови КМУ № 268).
Тож міська рада має:
- затвердити своїм рішенням певні критерії преміювання та розмір премій,
- внести відповідні зміни до існуючого Положення про преміювання або прийняти нове;
У такому випадку міська рада усуне конфлікт між локальними актами з питань праці та визначить певні або особливі критерії преміювання для секретаря ради та заступників.
За інформацією Асоціації міст України
