Після підписання Президентом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (законопроєкт № 1076), Мінекономіки як уповноважений орган затвердить Примірну методику розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.
Проєкт цієї методики передбачає п’ять етапів визначення очікуваної вартості закупівлі:
- визначення потреби в товарах, роботах, послугах;
- формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик;
- аналіз ринку;
- визначення вимог до умов поставки і оплати;
- визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі.
Очікувану вартість товарів/послуг визначатимемо:
- методом порівняння ринкових цін;
- на підставі закупівельних цін попередніх закупівель;
- за цінами і тарифами, які регулюються (визначаються) державою.
Очікувану вартість робіт, як і раніше, визначатимуть за будівельними нормами.
Із проєкту Примірної методики розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі
Лілія Лахтіоновадиректорка департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономіки Сфера публічних закупівель на порозі істотних змін. Деякі з них мають гармонізувати національне законодавство з європейським, а решта — вдосконалити закупівельний процес. Які зміни чекають на замовника?
Закон про ринок електроенергії закладає правові передумови щодо закупівлі замовниками електричної енергії на конкурентних засадах. Про роботу замовника та планування закупівлі електроенергії – у даному огляді.
Час від часу у замовника виникає потреба в проведенні поточного ремонту, і для цього він має за законодавством провести закупівлю товарів й послуг. Поточний ремонт як предмет закупівлі належить до послуг, а для закупівлі послуг закупівельне законодавство встановлює свої вимоги. І самому розібратися з ними іноді замовнику не під силу. Допоможемо йому в цьому.
Придбання територіальними громадами різноманітних товарів, робіт і послуг потребує дотримання встановлених державою правових та економічних норм. Експерт допоможе в них розібратися.
Замовники-бюджетники мусять зареєструвати бюджетні зобов’язання в органах Казначейства. Бо інакше не зможуть їх оплатити. Подекуди, перш ніж такі зобов’язання зареєструвати чи провести платежі, казначеї висувають свої вимоги.
Закон № 922 передбачає, що звітувати тепер потрібно про всі закупівлі, які проводить замовник. Як робити це відповідно до законодавчих вимог у різних ситуаціях — відповідаємо.