Калькулятор індексації зарплати
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» пояснив, чому переноситься реформа оплати праці педагогічних працівників.
Нагадаємо, що планувалося поступово підвищити мінімальні оклади освітян до 4 прожиткових мінімумів з 2023 року (2684 грн для працездатної особи).
«Головна проблема у прив'язці зарплат до прожиткових мінімумів. Можна ввести чотири прожиткові мінімуми, але треба розуміти, що з кожною подібною прив'язкою зменшується шанс того, що сам прожитковий мінімум чи мінімальна заробітна плата будуть підніматися. Що стосується зарплат педагогів. Більше за все я хочу, щоб в них піднялася зарплата, і більше за все цього хоче і Президент. Підняття зарплат педагогам було заплановано в перший рік COVID-19. Але в той момент зрозуміли, що потрібно втримати в країні медичних працівників, щоб вони не поїхали за кордон, бо їм одразу пропонували в Східній Європі дуже привабливі заробітні плати. Тому була необхідність медикам терміново підняти зарплати, і домовитися, що наступного року, щонайменше до такого ж рівня, піднімаємо зарплати педагогам. Та, на жаль, сталася повномасштабна війна, яка знищила всі плани. Але це буде перше, що буде зроблено після війни – підняття зарплати педагогам», – пояснив позицію Верховної Ради та влади в цілому Сергій Бабак.
Він вважає неможливим залучення позик чи грошей від західних партнерів на підвищення зарплат педагогів: «Наразі всі доходи бюджету йдуть на Збройні сили. Ми б з радістю піднімали зарплату, але ми бачимо структуру бюджету, а соціальні виплати нам фінансують наші міжнародні партнери. І казати їм, що ми тут під час війни вирішили підняти зарплати педагогам – профінансуйте це. Нам наші партнери скажуть: «При всій повазі, ми намагаємося вам допомагати, суми вимірюються десятками мільярдів доларів, а ви хочете нам ще докинути мільярд?». Ну, або ж брати в борг. Це найпростіший популістський вихід: підняти зараз зарплати, взяти в борг гроші, щоб наші діти потім їх віддавали. Ми не можемо собі цього дозволити і не хочемо цього робити».
Нагадаємо, що підвищення прожиткового мінімуму з 1 жовтня 2022 року та збереження цього рівня з 1 січня 2023 року не призвело до підвищення й базових окладів за Єдиної тарифною сіткою. Це вплинуло на збереження окладів педагогів, держслужбовців та інших бюджетників на попередньому рівні.
Щоправда, з січня 2023 року Кабмін прийняв постанову, якою встановив мінімальну оплату праці для медичних працівників:
- 20 000 гривень для осіб, які займають лікарські посади у закладах охорони здоровʼя (крім лікарів-інтернів), посади фармацевтів у закладах охорони здоровʼя (крім фармацевтів-інтернів), посади професіоналів у галузі охорони здоровʼя у закладах охорони здоровʼя та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоровʼя;
- 13 500 гривень для осіб, які займають посади у закладах охорони здоровʼя, віднесені єдиними кваліфікаційними вимогами до посад фахівців (крім лікарів-інтернів та фармацевтів-інтернів).
