Які показники впливають на тривалість додаткової відпустки за шкідливі та важкі умови праці

Відповідь

Так, впливають. Пояснимо чому.

Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюють колективним чи трудовим договором. Тривалість цієї відпустки залежить від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 7 Закону України «Про відпустки» від 15.10.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують час (ст. 9 Закону про відпустки):

• фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини свого робочого дня;
• щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
• роботи вагітних жінок, переведених за медичним висновком на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Водночас пункт 9 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16 (далі — Порядок), передбачає, що щорічні додаткові відпустки надають пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

Працівник відсутній на роботі

• Дії роботодавця

У розрахунок часу, який дає право на додаткову відпустку, зараховуйте дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня (п. 10 Порядку). Тобто не беріть до уваги ті дні, коли працівник був зайнятий на таких роботах менше половини робочого дня або не був зайнятий взагалі.

Отже, час перебування у відрядженні, на курсах підвищення кваліфікації та на лікарняному не зараховуйте до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими умовами праці.