Чи можна компенсувати витрати працівника у відрядженні додатковими днями відпочинку
Запитання
У бюджетній установі на початку року не вистачає коштів на відрядження за КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження». Тож працівники оплачують відрядження самостійно, зокрема проїзд. Чи можна компенсувати витрати працівників днем оплачуваного відпочинку за день відрядження? Чи можна передбачити таке відшкодування витрат у колективному договорі?
Відповідь
Ні, не можна. Пояснимо чому.
Установа, яка направляє працівника у службове відрядження, зобов’язана відшкодувати йому витрати на це відрядження.
Інший день відпочинку можна надати, якщо працівник:
- відбуває у відрядження у вихідний день (п. 10 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59; далі — Інструкція № 59);
- повертається з відрядження у вихідний день (п. 11 Інструкції № 59);
- відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні (п. 9 Інструкції № 59).
Роботу у вихідний день установа може компенсувати за згодою працівника іншим днем відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі (ст. 72 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Роботу в святковий та неробочий день установа оплачує в подвійному розмірі, але за бажанням працівника може надати йому інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).
Нагадаємо, що якщо працівник під час відрядження має виконувати службові завдання у вихідні, святкові чи неробочі дні, керівник має зазначити це в наказі.
Як бачимо, законодавство чітко визначає, у яких випадках працівникам можна надавати інші дні відпочинку через відрядження. Надавати такі дні відпочинку за інших умов заборонено.
Передбачити в колективному договорі можливість надавати працівникам інші дні відпочинку замість відшкодування витрат установа не може. Це суперечитиме статті 10 КЗпП, за якою колективний договір можна укладати на основі законодавства та прийнятих сторонами зобов’язань. До того ж умови колективного договору, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством та угодами, є недійсними (ст. 16 КЗпП).