Ділимо щорічну основну відпустку на частини
Запитання
Працівник виявив бажання піти у відпустку на чотири календарних дні. Чи обов’язково перша безперервна частина щорічної відпустки має бути не менше 14 календарних днів, чи може бути і меншою?
Відповідь
Так, може бути меншою. Пояснимо чому.
Працівникам бюджетних установ надають відпустки, керуючись Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими законами і нормативно-правовими актами України.
Щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).
Отже, основна безперервна частина відпустки тривалістю мінімум 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку надають працівнику на його прохання. Ця частина відпустки не обов’язково має бути першою, другою чи іншою її частиною.
Зауважимо, що стаття 12 Закону про відпустки передбачає можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. Аби не допустити втрат робочого часу, керівник установи може й не погодитися на поділ відпустки. Більше того, він може запропонувати свої умови поділу.
Невикористану частину щорічної відпустки потрібно надати працівнику до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надають відпустку. Не буде також порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом про відпустки.