Як оплачувати корекційно-розвиткові заняття
Що таке корекційно-розвиткові заняття
Корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття (послуги) — це комплекс додаткових заходів, спрямованих на розвиток та адаптацію дітей з особливими освітніми потребами (ООП), які навчаються в інклюзивних класах чи групах.
Для організації та оплати таких занять керівнику закладу освіти та головному бухгалтеру дороговказом (керівництвом до дії) стануть такі нормативно-правові документи:
- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145;
- Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджені постановою КМУ від 14.02.2017 № 88 (далі — Порядок № 88);
- постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (зокрема Додаток 5 щодо ставок погодинної оплати; далі — Постанова № 1298);
- Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (далі — Інструкція № 333);
- План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 № 1203 (далі — План рахунків).
Щорічна відпустка педагогів у запитаннях — відповідях
Особливості в оплаті корекційно-розвиткових занять
На відміну від звичайних навчальних занять, які входять до базового навчального плану та оплачуються у формі заробітної плати за табелем або тарифікацією, оплата корекційно-розвиткових занять має такі ключові відмінності:
- Форма залучення фахівців. Робота здійснюється виключно на підставі цивільно-правового договору (ЦПД), що укладається відповідно до Цивільного кодексу України та вимог Порядку № 88. До проведення занять можуть залучатися як фахівці ззовні, так і штатні працівники даного закладу освіти (але суворо поза межами їхнього основного робочого часу за табелем).
- Розрахунок ставки. Оплата проводиться за погодинними ставками за проведення навчальних занять з учнями шкіл у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл (абз. 4 п. 6 Порядку № 88). Це відповідає 3,4% від посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС (Додаток 5 до Постанови № 1298). Наприклад, для 2026 року це складає 117,98 грн (= 3470 грн × 0,034, де 3470 грн — це посадовий оклад для 1-го тарифного розряду у 2026 році).
- Підвищення розміру оплати. Згідно з Порядком № 88, отримана розрахункова погодинна ставка підвищується на 20% за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами. Відтак для 2026 року дана сума складає 141,58 грн (= 117,98 грн × 1,2).
- Підстави для виплати. Підставою є не табель обліку робочого часу, а Журнал обліку занять та підписаний акт приймання наданих послуг (типової форми відповідно до Додатку 4 до Порядку № 88).
Проблеми оплати корекційно-розвиткових занять
На практиці організація та проведення видатків на корекційні заняття супроводжується низкою проблем:
- затримки надходження цільової субвенції. Оскільки фінансування здійснюється за рахунок окремої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, її надходження на рахунки в органах Казначейства на початку року нерідко затримується, що призводить до виникнення тимчасової заборгованості перед виконавцями за ЦПД;
- перевірки Держаудитслужби щодо накладання графіків / накладення робочого часу. Для штатних працівників, які залучаються за ЦПД, розклад проведення корекційних занять не повинен збігатися з їхнім основним графіком за табелем. Найменша розбіжність кваліфікується як подвійна оплата праці;
- різниця між академічною та астрономічною годинами при розрахунку оплати. Тривалість корекційного заняття за нормативами становить від 20 до 40 хвилин (залежно від віку та форми занять), тоді як погодинна ставка на базі Додатку 5 до Постанови № 1298 визначається за астрономічну годину (тобто 60 хвилин). Це постійно викликає дискусії з перевіряючими щодо обсягу фактично виконаної роботи. Наприклад, при оплаті за академічну годину (40 хв) можуть вимагати 2/3 (= 40/60) від погодинної ставки доцента, кандидата наук з Додатка 5 до Постанови № 1298. У 2026 році така перерахована «академічна» погодинна ставка складає 78,65 грн (= 117,98 грн × 2/3). З обережності освітній заклад, як правило, обирає найменший варіант оплати.
- великий обсяг документообігу. Необхідність щомісячного формування значного пакета первинних документів (заяви, ЦПД, витяги з протоколів ІРЦ, накази, журнали, акти) збільшує навантаження на бухгалтерську службу.
Особливості бухгалтерського обліку корекційно-розвиткових занять
З точки зору синтетичних рахунків витрат, облік видатків на корекційні заняття та звичайні уроки не відрізняється: в обох випадках використовуються субрахунки 8011 «Витрати на оплату праці» та 8012 «Відрахування на соціальні заходи» (оскільки надання освітніх послуг є основною діяльністю закладу).
Проте суттєва відмінність полягає в КЕКВ, джерелі фінансування та субрахунках обліку:
- для звичайних занять (зарплата штатних учителів) застосовується КЕКВ 2111 та субрахунок Кт 6511 «Розрахунки з оплати праці»;
- для корекційних занять (виплата за ЦПД фізичній особі) також застосовується КЕКВ 2111 (звідки нараховується ЄСВ за КЕКВ 2120), але розрахунки обліковуються на субрахунку Кт 6111 «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (як зобов'язання за ЦПД).
Обов’язковою умовою є ведення чіткого аналітичного обліку до субрахунку 8011 у розрізі кодів програмної класифікації (КПКВК/КПКВКМБ) та джерел надходжень (субвенція на ООП).
Типову кореспонденцію субрахунків з обліку занять за ЦПД наведено у таблиці нижче.
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТЬ | ||||
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
1 | отримано цільове фінансування (кошти субвенції на ООП) на рахунок в органах Казначейства (КЕКВ 2111, 2120) | 2313 | 5411 | 12200,00 |
2 | нараховано винагороду фахівцю за проведення занять за ЦПД на підставі акта приймання наданих послуг (КЕКВ 2111) | 8011 | 6111 | 10000,00 |
3 | нараховано єдиний соціальний внесок (ЄСВ) (22%) на суму винагороди за ЦПД (КЕКВ 2120) (= 10 000 грн × 0,22) | 8012 | 6313 | 2200,00 |
4 | утримано податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) (18%) із суми винагороди за ЦПД (= 10 000 грн × 0,18) | 6111 | 6311 | 1800,00 |
5 | утримано військовий збір (ВЗ) (5%) із суми винагороди за ЦПД (= 10 000 грн × 0,05) | 6111 | 6311 | 500,00 |
6 | перераховано з Казначейського рахунку податки та ЄСВ | 6313 | 2313 | 2200,00 |
7 | перераховано з Казначейського рахунку податки (ПДФО, ВЗ) (= 1800 + 500) | 6311 | 2313 | 2300,00 |
8 | виплачено з рахунку винагороду за ЦПД фахівцю на банківську картку (= 10000 – 2300) | 6111 | 2313 | 7700,00 |
9 | закрито субрахунки витрат на фінансовий результат виконання кошторису наприкінці звітного періоду | 5511 | 8011 | 10000,00 |
5511 | 8012 | 2200,00 | ||
Висновки. Оплата корекційно-розвиткових занять у бюджетних закладах освіти має чітко виражений цивільно-правовий характер і здійснюється на підставі договорів ЦПД та актів наданих послуг за рахунок цільової субвенції з державного бюджету. Бухгалтеру важливо слідкувати за правильним застосуванням КЕКВ 2111 і 2120, коректним відображенням зобов’язань на субрахунку 6111 та належним аналітичним розмежуванням видатків. Дотримання вимог законодавства щодо розкладу занять та повного комплекту первинних документів дозволяє уникнути зауважень під час казначейського обслуговування та перевірок контролюючих органів.
