Кожен знає: основні засоби, що перебувають на балансі в установі та активно експлуатуються, можуть зношуватися, старіти морально, чи втрачати потужність. Тобто вони втрачають ознаки, за якими їх в бухобліку визнавали активом. У такому разі в керівника установи з’являється повне право ухвалити рішення про ліквідацію таких об’єктів основних засобів, продаж чи передачу без оплати іншій бюджетній установі тощо. А у бухгалтера – потреба відобразити в обліку вибуття основних засобів.
Облік вибуття основних засобів починається з того, що установа припиняє визнавати об’єкти таких основних засобів активами. Щоб це зробити, читаємо норми розділу VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202; далі – НП(с)БОДС 121.
У пункті одразу ж першому знаходимо потрібну вказівку.
Об’єкт основних засобів припиняємо визнавати активом у разі його:
ліквідації;
вибуття внаслідок продажу;
передачі без оплати;
невідповідності критеріям визнання активом.
Останній пункт нам підходить, тож ним і керуватимося. Але варто пам’ятати, що основні засоби держорганів та установ, що фінансуються з держбюджету, – це державне майно, а основні засоби ОМС та установ, що фінансуються з місцевого бюджету, – це майно комунально або територіальної громади. Тож і керуватись потрібно НПА у цій сфері, а не лише НП(с)БОДС.
Крім того, кожна бюджетна установа у питаннях бухобліку вибуття основних засобів, якщо вони різняться з наведеними у положеннях НП(с)БОДС 121, може керуватися і нормами свого Положення про облікову політику. Так робити рекомендують Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі – Наказ № 11).
Вибуття основних засобів здійснюється у порядку, визначеному законодавством, – стверджують пункт четвертий розділу VI НП(с)БОДС 121 та пункт другий розділу VIII Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених Наказом № 11 (далі – Методрекомендації з обліку ОЗ). Конкретизуємо цей порядок.
Відчужують основні засоби, які є державною власністю, за порядком, затвердженим постановою КМУ від 06.06.2007 № 803, а списують – за порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314. Якщо ж мова йде ОЗ комунальної власності подібні порядки має затвердити на сесії відповідна місцева рада.
Списанню підлягають основні засоби, що не можуть бути в установленому порядку відчужені чи безоплатно передані, оскільки щодо них не можуть бути застосовані інші способи управління через економічну недоцільність. Тобто списання основних засобів можливе, коли вони:
а) морально чи фізично зношені,
б) непридатні для подальшого використання, зокрема у зв’язку з:
будівництвом;
розширенням;
реконструкцією і технічним переоснащенням;
в) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягають;
г) виявлені в результаті інвентаризації як нестача.
Увага!
Основні засоби, які виявлені в результаті інвентаризації як нестача, списують з балансу та відносять вартість шкоди на винних осіб, якщо їх встановлено, або на відповідний позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття провадження у справі.
Якщо йдеться про морально застарілу комп’ютерну техніку, яка попри це придатна для подальшого використання, її можна передавати до сфери управління місцевих органів виконавчої влади. Надалі місцеві органи її закріплюють за відповідними закладами, установами та організаціями.
Хто та як визначає непридатність об’єктів під час вибуття основних засобів
Для визначення непридатності об’єктів основних засобів керівник установи призначає комісію зі списання, яка проводить інвентаризацію цього майна. Саме вона під час вибуття основних засобів має:
безпосередньо оглянути об’єкт, що підлягає списанню;
встановити причини його невідповідності критеріям активу;
визначити осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;
внести пропозиції щодо відповідальності цих осіб.
Вивчивши всі обставини, комісія визначає, чи можна:
продати чи передати об’єкт основних засобів іншому підприємству, організації чи установі;
надалі використовувати окремі вузли, деталі, матеріали, що можуть бути одержані під час його демонтування, розбирання чи ліквідації. За їх наявності комісія повинна порахувати кількість і вартість таких вузлів, деталей та матеріалів.
Результати своєї роботи комісія задокументує у протоколі засідання комісії. До нього вона додає:
акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
акти технічного стану майна, що пропонується до списання;
інші документи (наприклад, копію акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо).
Зокрема, в акті на списання основних засобів вона наведе дані, що характеризують об’єкти основних засобів. Вона вказує:
рік виготовлення або будівництва об’єкта;
дату його надходження до установи;
дату початку експлуатації;
первісну (переоцінену) вартість об’єкта;
суму нарахованого зносу;
чи проведені ремонти;
які причини вибуття об’єкта основних засобів тощо.
У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті:
аварії – до акта додають копію акта про аварію;
стихійного лиха – до акта додають інформацію стосовно обставин стихійного лиха.
Акти про списання основних засобів, складені комісією і належно оформлені, затверджує керівник установи. Звичайно за умови, що основні засоби повністю амортизовані та їх первісна (переоцінена) вартість менша 50 тис. грн. Якщо основні засоби є нерухомим майном або їх вартість перевищує 50 тис. грн керівник установи затверджуватиме відповідні акти після отриманого від суб’єкта управління рішення про надання згоди на його списання.
Перелік документів, які потрібно надати органу управління для отримання згоди на списання визначає пункт 6 Порядку списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314 (далі – Порядок № 1314).
Облік вибуття основних засобів – на підставі рішення
Вибуття у зв’язку зі списанням основних засобів, які належать до об’єктів державної власності, можливе лише за наявності відповідного рішення, яке приймають згідно з Порядком № 1314.
Зокрема, об’єкти основних засобів, первісна (переоцінена) вартість яких дорівнює та перевищує 50 тис. грн, які є нерухомим майном або не повністю амортизовані, списують за рішенням керівника установи після отриманого від суб’єкта управління рішення про надання згоди на його списання (п. 5 Порядку № 1314).
Для обліку вибуття основних засобів, які належать до об’єктів комунальної власності, рішення керівники установ, що фінансуються з місцевого бюджету, ухвалюють керуючись Порядком списання об’єктів комунальної власності, вартісними межами, які у ньому прописані. Кожен орган місцевого самоврядування на основі Порядку № 1314 затверджує свій власний Порядок списання об’єктів комунальної власності. Інша річ, якщо цей порядок не затверджено. За таких обставин рішення про списання майна має прийматись на сесії відповідної ради згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Вибуття основних засобів та облік отриманих від демонтажу деталей
Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого основного засобу, якщо вони придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання основних засобів, слід оприбуткувати. Для цього використовуємо рахунки бухгалтерського обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, зокрема малоцінних, та запасів (абз. 1 п. 5 розд. VI НП(с)БОДС 121).
Облік вибуття основних засобів: відображаємо непридатні деталі
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковуємо як вторинну сировину, приміром як металобрухт. Для цього використовуємо субрахуок бухгалтерського обліку 1518 «Інші виробничі запаси».
Не забуваймо й про обов’язок здати вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Звертаємося до тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Облік вибуття основних засобів: оцінюємо придатні деталі
Оцінку придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, які отримані в результаті списання основних засобів, проводить також комісія. Порядок такої оцінки викладений у пункті 15 розділу ІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених Наказом № 11.
Запаси, отримані у процесі ліквідації основних засобів, оприбутковуємо за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання. До того ж оцінка можливого використання таких запасів може бути визначена виходячи з вартості подібних за наявності їх на балансі установи, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації.
До первісної вартості отриманих матеріальних цінностей, які використовуватимуться як запасні частини, включаємо:
витрати на ремонт;
витрати, безпосередньо пов’язані з приведенням цих запасів у стан, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Йдеться про витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів, отриманих у процесі ліквідації основних засобів.
Отже, придатні вузли, деталі, матеріали та агрегати, які:
залишаємо для ремонту та інших потреб – оцінюємо за вартістю можливого їх використання;
плануємо реалізувати в майбутньому, тобто утримуватимемо для продажу, – оцінюємо за чистою вартістю реалізації цих запасів.
Такий наш висновок випливає також із проведень, наведених у рядках 3.12, 3.13 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219 (далі – Наказ № 1219).
Визнання доходу від ліквідації і фінансовий результат
Суму оприбуткованих матеріалів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, слід визнати доходом спеціального фонду установи.
Субрахунки для відображення в обліку такого доходу обираємо залежно від мети оприбуткування придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів. Тобто якщо придатні вузли, деталі, матеріали та агрегати:
залишаємо для ремонту та інших потреб – дохід обліковуємо на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;
плануємо реалізувати, тобто утримуватимемо для продажу – дохід обліковуємо на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів».
Увага!
Надходження, отримані в результаті продажу основних засобів, є доходами установи, які належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень (ч. 4. ст. 13 Бюджетного кодексу України). Винятком є доходи від продажу майна, які вважаються доходами відповідного бюджету, скажімо, доходи від продажу нерухомості або легкових автомобілів (абз. 1 п. 2 розд. VI НП(с)БОДС 121).
Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначаємо як різницю між сумою доходу, отриманого від вибуття основних засобів, і сумою їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів (абз. 2 п. 2 розд. VI НП(с)БОДС 121).
У разі обліку вибуття об’єктів основних засобів з балансу списується первісна (переоцінена), балансова вартість основних засобів та сума накопиченого зносу (п. 3 розд. VI НП(с)БОДС 121).
Про вибуття основних засобів – у примітках до фінансової звітності
Інформацію про первісну (переоцінену) вартість та суму зносу основних засобів, які вибули за звітний рік, наводимо у примітках до фінзвітності окремо за кожною групою.
Тут також зазначаємо інформацію про вартість об’єкта основних засобів, який вибув з активного використання та утримується для продажу, передачі без оплати (пп. 1.5, 2.5 розд. VII НП(с)БОДС 121).
