експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Вахтовий метод роботи — це вид організації праці, який часто використовують на підприємствах, де працюють люди, які проживають не в населених пунктах розміщення роботи. У статті розповідаємо, як організувати вахтовий метод робіт та як оплачувати роботу таким працівникам
Вахтовий метод роботи — це робота працівників протягом певного часу поза межами населених пунктів, в яких вони постійно проживають. Як правило, за вахтового методу роботи:
робота здійснюється на певному об’єкті, поруч з яким або безпосередньо на якому й тимчасово проживають працівники;
такий об’єкт розташовується або у віддаленій від населених пунктів місцевості, або у певному населеному пункті, який не співпадає з місцем постійного проживання працівника;
роботодавець бере на себе доставку (перевезення) працівників з їхніх місць постійного проживання до місця їхньої роботи й назад, а також їхнього проживання та харчування у період вахти.
Серед причин організації роботи вахтовим методом:
неможливість забезпечити у місцевості, де розташоване робоче місце, потрібної кількості працівників або набрати працівників за певним фахом або рівнем кваліфікації;
необхідність забезпечити постійну присутність працівників на робочому місці. Це може бути потрібним на стратегічних об’єктах на кшталт атомних електростанцій;
економія часу та коштів на пересуванні за маршрутом «робота–дім–робота».
Чим керуватися при організації вахтового методу роботи
При організації роботи вахтовим методом керуємося, в першу чергу, Основними положеннями про вахтовий метод організації робіт, які затверджені спільною постановою Держкомпраці СРСР, Міністерства охорони здоров’я СРСР та Всесоюзної центральної ради профспілок від 31.12.1987 № 794/33-82 (далі — Положення № 794). Більш свіжого та українського нормативного документа немає і цей радянський документ до сих пір залишається чинним з урахуванням норм Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Положення № 794 — це загальний документ, на основі якого для деяких сфер розроблені уже власні галузеві положення про вахтовий метод роботи. Серед них, наприклад:
Окрім зони відчуження, вахтова робота може застосовуватися підприємствами, установами та організаціями (додаток 2 Положення № 794):
нафто-газова промисловість, геологорозвідка, розробка родовищ, видобуток торфу;
лісова промисловість та лісове господарство;
залізничний транспорт;
будівництво, а також будівництво і реконструкція автомобільних доріг;
цивільна авіація;
трубопровідний транспорт;
підприємства торгівлі та громадського харчування, транспорту, охорони здоров’я та інші, які обслуговують працівників, які працюють вахтовим методом.
Взагалі вахтовий метод не заборонений і для інших сфер. Якщо є потреба, економічна та виробнича доцільність, то вахтовий метод можна встановити на будь-якому підприємстві за погодженням з профспілкою.
Основні поняття вахтової роботи
У організації вахтової роботи є декілька специфічних елементів:
поняття вахти — це той проміжок часу який складається безпосередньо з самої роботи та часу відпочинку між змінами;
зміна (робота) — це безпосередньо виконання працівником тієї роботи, на яку він направлений на вахту;
поняття міжзмінного відпочинку — це відпочинок у місці несення вахти, коли працівник не виконує роботу. Він охоплює час між змінами. Такий відпочинок не вважається вихідним днем чи часом працівника. Він входить до вахти і працівник у цей час знаходиться на об’єкті, поруч з ним або у тимчасовому місці проживання. При цьому такі вихідні дні можуть потрапляти на будь-які дні тижня;
міжвахтовий відпочинок — це уже вихідні дні, у яких працівник перебуває за своїм постійним місцем проживання чи там, де він хоче;
обліковий час вахти — це робочий час зміни + міжзмінний відпочинок + час у дорозі від пункту збору до місця роботи й назад.
Увага: вахтовому працівнику оплачується і час в дорозі, але цей час не зараховується у норму робочого часу на тиждень/місяць.
в обліковий час вахти, а отже, й під оплату потрапляє час у дорозі від місця роботи й назад. Такий час теж оплачується на основі денної (тарифної) ставки, посадового окладу. Оплачується і затримка в дорозі через погодні (метеорологічні) умови (п. 5.7 Положення № 794);
надурочна робота оплачується стандартно — у подвійному розмірі (ст. 106 КЗпП). При цьому як надурочна може зараховуватися час продовження вахти, робота понад тривалість зміни (наприклад, так у “чорнобильському” Положенні № 275). Це все визначається нормами колективного договору;
відпустки і лікарняні таким працівникам надаються у звичайному порядку. Усі дні рахуються так, як і звичайно. Наприклад, тимчасова непрацездатність оплачується за всі дні, навіть за дні міжвахтового відпочинку, так як законодавство щодо лікарняних не містить ніяких винятків щодо вахтовиків.
Увага: у бюджетників надбавка за вахтовий метод роботи ≤ 300 грн/доба.
Оподаткування при оплаті вахтової роботи
Зарплата вахтовиків (оплата за тарифною ставкою, окладом, премії, інші складові фонду оплати праці) оподатковується у звичайному порядку. Це значить, що є ПДФО, військовий збір (ВЗ) та ЄСВ.
Увага: на надбавку за вахтову роботу не нараховується ЄСВ.
забезпечення працівників харчуванням, житлом, а також їхнього перевезення від пункту збору до місця роботи і назад під час вахтового методу роботи, — це додаткове благо (лист ДФС від 20.12.2017 № 3059/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Власне кажучи, це не тільки при оплаті вахти, але й у звичайній, невахтовій роботі (наприклад, щодо безплатного харчування є лист ДФС від 13.10.2017 № 2233/9/99-99-15-01-01-15/ІПК). Це значить, що на думку податківців треба утримувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Щодо ЄСВ виняток — це перевезення працівників, так як воно згадується у п. 7 Переліку видів виплат, які не обкладаються ЄСВ, затвердженого Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 (далі — Перелік № 1170). Нагадуємо, що ПДФО у такому разі нараховується із застосуванням так званого натурального коефіцієнта (1,219512), а ВЗ — без такого;
надбавка за організацію роботи вахтовим методом не входить до складу фонду оплати праці. У цьому можна переконатися, зазирнувши до п. 3.16 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 № 5 . Через це з неї утримуються ПДФО та ВЗ, але вона не обкладається ЄСВ. Вона навіть прямо згадується у переліку тих доходів, які не обкладаються ЄСВ — це п. 10 Переліку № 1170.
Щодо звітності, то надбавки за вахтову роботу, то у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку таку надбавку слід показувати з ознакою доходу «127» (інші доходи). Застосовувати ознаку доходу «101» не можна, так як така виплата не є зарплатою. У Додатку Д1 Податкового розрахунку вона не відображається, так як не входить до бази ЄСВ.
Умови вахтової роботи
При організації роботи вахтовим методом мають дотримуватися наступні умови:
проїзд для працівника з місця збору до місця роботи має бути безкоштовним (п. 2.5 Положення № 794);
роботодавець забезпечує працівника житлом і 3-разовим харчуванням (п. 2.5, п. 6.1 Положення № 794);
як правило, встановлюється скорочена тривалість норми часу для робочого тижня — 36 год (Положення № 275/№722/№1023);
робота вахтовим методом можлива лише за письмової згоди працівника (ч. 1 ст. 32 КЗпП). Це може бути здійснено у заяві на працевлаштування або в наказі на вахтову роботу, де працівник постави підпис, що він погоджується;
якщо вахтова робота встановлюється за ініціативою керівництва підприємства, то про це працівників слід повідомити за 2 місці, так як це істотна зміна умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Працівник має право і звільнитися на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП, якщо він не погоджується;
переміщення працівника через зміну місця розташування об’єкта роботи (ділянки роботи) не вважається переведенням на іншу роботу та не потребує згоди працівника (п. 1.1 Положення № 794);
забороняється вахтова робота для осіб, яким не виповнилося 18 років, вагітним жінкам, жінкам з дітьми до 3-х років, а також особам, які мають медичні протипоказання щодо виконання такої роботи (п. 2.2 Положення № 794);
при вахтовому методі роботи ведеться підсумований облік робочого часу (ст. 61 КЗпП). Ведеться і табель обліку робочого часу. Підсумований облік робочого часу — це коли за добу/тиждень робочий час може відхилятися від норми з тим, але з виходом в сумі на таку норму в середньому перерахунку за тиждень/місяць;
тривалість робочого дня не може перевищувати 12 год (п. 4.2 Положення № 794), 10 год (Положення № 275/№722/№1023);
тривалість міжзмінного відпочинку складає 12 год (п. 4.2 Положення № 794), 14 год (Положення № 275/№722/№1023);
період вахти не може перевищувати 1 місяця (п. 1.1 Положення № 794), 16 к. днів (Положення № 275/№722/№1023);
при плануванні треба визначати час початку та закінчення зміни (роботи), час перерви для відпочинку та харчування, час міжзмінного відпочинку та час на дорогу.
Зверніть увагу, що вахта не вважається відрядженням, тому правила відряджень на вахту не поширюються й на таких працівників не треба складати авансові звіти та виплачувати їм добові.
