Допомога на оздоровлення є додатковим бонусом для тих, хто працює в бюджетній сфері. Умови її виплати в кожній галузі різняться. Має свої особливості і виплата допомоги на оздоровлення державним службовцям.
і довгоочікуваний оплачуваний відпочинок – за загальним правилом тривалістю 30 календарних днів (якщо немає окремих «триваліших» законодавчих норм), але в період дії воєнного часу її тривалість можуть обмежити до 24 календарних днів;
і додаткові кошти (грошова допомога або ще називають оздоровчі) – у розмірі середньомісячної заробітної плати для держслужбовців держорганів, які не провели класифікацію посад державної служби. У 2024 році держслужбовці держорганів, які провели класифікацію посад державної служби, отримають грошову допомогу у меншому розмірі, який складається з розміру посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг держслужбовця. Такий розмір грошової допомоги визначає абзац 3 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (далі – Закон № 3460).
У цій публікації грошова допомога і матеріальна допомога на оздоровлення поняття тотожні. Розберемо більш детально правила зі статті 57 Закону № 889, які слід дотримати аби держслужбовець отримав грошову допомогу. Варто нагадати, суттєві зміни трудового законодавства на час воєнного стану не торкнулися законодавчих норм щодо надання допомоги на оздоровлення. Але Законом № 3460 введено ряд новацій в оплаті праці держслужбовців та працівників держорганів.
Коли виплачується матеріальна допомога на оздоровлення
Грошова допомога за статтею 57 Закону № 889 є гарантованою виплатою, що виплачується один раз на календарний рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Тож коли у держоргані формують фонд оплати праці на відповідний бюджетний рік, для кожного держслужбовця передбачають одну допомогу для оздоровлення.
Якщо він не скористався своїм правом на щорічну основну відпустку, матеріальна допомога на оздоровлення йому не виплачується, на наступний календарний рік не переноситься. І незалежно від того, змінював державний службовець місце роботи чи ні, він має право на отримання таких коштів лише один раз протягом календарного (бюджетного) року.
Щорічні відпустки надають держслужбовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю (ч. 1 ст. 59 Закону № 889). Тож умови її надання прописані у КЗпП, Законі України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) та Законі № 3460.
Перші шість місяців держслужбовцю зазвичай доводиться працювати без оплачуваної відпустки. Недарма ж стаття 10 Закону № 504 говорить: «Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі, організації». Звичайно за умови, що держслужбовець не належить до пільгової категорії осіб, яких визначає ця стаття.
Як правило, у перший рік роботи новоприйнятому держслужбовцеві грошова допомога на оздоровлення виплачуватиметься після спливу шести місяців безперервної роботи у цьому державному органі.
Якщо державний службовець попросить поділити його щорічну відпустку, відмовити йому керівник не зможе. Бо право на поділ відпустки на частини будь-якої тривалості передбачає стаття 12 Закону № 504. Вона лиш встановлює головну вимогу для такого поділу: основна безперервна частина має тривати не менше 14 календарних днів.
Матеріальна допомога на оздоровлення держслужбовцю виплачується у разі надання щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 30 календарних днів. Законодавство не містить норм як її виплачувати у разі поділу відпустки на частини:
у повному обсязі – при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки;
у повному обсязі – при наданні основної безперервної її частини тривалістю не менше 14 календарних днів;
пропорційно кількості днів наданої відпустки до кількості днів повної її тривалості, на яку має право держслужбовець.
Ці способи є окремими нормами права і жодне роз’яснення НАДС тут не допоможе. Держорган самостійно своїм локальним актом має унормувати це питання, наприклад, що матеріальна допомога на оздоровлення у разі поділу відпустки на частини виплачується у повному розмірі при наданні основної безперервної її частини тривалістю не менше 14 календарних днів. Також варто прописати про заяви на надання щорічної основної відпустки, порядку їх подання у разі поділу відпустки на частини. Усе це убезпечить держорган від судових позовів щодо повноти виплати зарплати.
Матеріальна допомога при звільненні працівника може виплачуватися лише у випадку, якщо перед звільненням держслужбовець іде у щорічну основну відпустку – так звану відпустку з наступним звільненням.
Матеріальна допомога на оздоровлення держслужбовцю є гарантованою виплатою, для реалізації цієї гарантії держслужбовець у заяві про надання щорічної основної відпустки має зазначити з виплатою грошової допомоги у визначеному законодавством розмірі. У наказі про відпустку будуть окремі пункти:
щодо назви виду відпустки, її тривалості;
оплати за дні відпустки (відпускні);
грошової допомоги (матеріальної допомоги на оздоровлення) тощо.
В якому розмірі виплачується матеріальна допомога на оздоровлення – визначає законодавство. Цитуючи норму статті 57 Закону № 889, грошова допомога нараховується «у розмірі середньомісячної заробітної плати».
У цьому розмірі грошову допомогу отримають держслужбовці тих держорганів, які не провели класифікацію посад державної служби. Це визначає пункт 13 Прикінцевих положень Закону № 3460.
Натомість для держслужбовців держорганів, які провели класифікацію посад державної служби, розмір грошової допомоги визначено у абзаці 3 пункту 12 Прикінцевих положень Закону № 3460. Він формується як сума:
Суму цих складових визначаємо на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Наприклад, держслужбовцю надають щорічну основну відпустку з 11.03.2024, грошову допомогу слід визначати з розміру виплат, які діють станом на 29.02.2024. Якщо у лютому, наприклад, з 12.02.2024, збільшили розмір надбавки за вислугу років та/або надбавки за ранг держслужбовця, розрахунок матеріальної допомоги на оздоровлення проводять із розміру виплат станом на 29.02.2024, тобто із збільшеного розміру цих виплат.
Розрахунок грошової допомоги буде іншим, якщо її розмір визначено як середньомісячна зарплата. Розрахунок середньомісячної зарплати, як завжди, здійснюємо за Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі –Порядок № 100). Матеріальна допомога на оздоровлення з 12.09.2023 розраховується по-новому, оскільки правила для її обчислення, що визначає Порядок № 100, змінились. Розглянемо детально як розрахувати грошову допомогу.
середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденну зарплату визначаємо діленням нарахованої зарплати за фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді (12 місяців, що передують місяцю, у якому держслужбовцю буде надана матеріальна допомога на оздоровлення) на число відпрацьованих робочих днів.
До суми зарплати за розрахунковий період включаємо премії за правилами, що визначені у абзаці 3 пункту 3 Порядку № 100. Для обрахунку грошової допомоги до суми зарплати за розрахунковий період не включаємо:
виплати, які перераховані у пункті 4 Порядку № 100;
виплати за час, протягом якого працівнику зберігають середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо);
Якщо розрахунковий період відсутній чи відсутні виплати у ньому, середньоденну зарплату визначаємо з розміру посадового окладу або розміру мінімальної зарплати, якщо посадовий оклад є меншим. Для цього потрібно розділити 12 розмірів посадових окладів/мінімальних зарплат на кількість робочих днів згідно з графіком роботи держоргану у 12-ти місячному періоді, що передують місяцю, у якому держслужбовцю буде надана матеріальна допомога на оздоровлення.
Середньомісячне число робочих днів визначаємо діленням на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи держоргану (12 місяців, що передують місяцю, у якому держслужбовцю буде надана матеріальна допомога на оздоровлення).
При цьому слід зауважити, коли обчислюється матеріальна допомога на оздоровлення фактичну кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді використовують лише для визначення середньоденної зарплати, яку обчислюють з нарахованої за розрахунковий період зарплати. Натомість кількість робочих днів згідно з графіком роботи держоргану у 12-ти місячному періоді, що передують місяцю, у якому держслужбовцю буде надана грошова допомог (іншими словами норма праці у цьому періоді) використовується для обчислення:
середньоденної зарплати, яку розраховують з посадового окладу/мінімальної зарплати;
Приклад. Обчислення грошової допомоги держслужбовцю
У держоргані встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота, неділя). Держслужбовець-жінка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком та приступила до роботи 08.08.2023.
За 18 робочих днів серпня їй нараховано зарплату 6104,35 грн. За вересень їй нараховано:
допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 1271,75 за 5 днів хвороби, що припали на робочі дні;
зарплату за 16 робочих днів у сумі 5942,86 грн.
З 09.10.2023 їй надано щорічну основну відпустку з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати. Як обчислити розмір грошової допомоги?
Матеріальну допомогу на оздоровлення обчислюємо з розрахункового періоду жовтень 2022 – вересень 2023 року, з якого вилучаємо календарні дні, протягом яких вона згідно із законодавством не працювала і за нею не зберігався заробіток або зберігався частково:
час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком – вилучаємо жовтень 2022 – липень 2023 та 7 календарних днів серпня;
час хвороби – 5 календарних днів вересня, що припали на робочі дні.
Отже, у розрахунковому періоді маємо 34 відпрацьованих робочих дня (18 + 21 – 5), оскільки матеріальна допомога на оздоровлення розрахунок включає робочі дні, а не календарні.
До виплат розрахункового періоду включаємо суму нарахованої зарплати за серпень та вересень, без суми допомоги по тимчасовій непрацездатності – 12047,21 грн (6104,35 + 5942,86).
Середньоденну зарплату визначаємо діленням нарахованої зарплати за фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді на число відпрацьованих робочих днів – 354,33 грн (12047,21 грн ÷ 34 р. дн).
Середньомісячне число робочих днів визначаємо діленням на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи держоргану (12 місяців, що передують місяцю, у якому держслужбовцю буде надана матеріальна допомога на оздоровлення).
Тож спочатку обчислюємо норму праці у робочих днях для річного періоду жовтень 2022 – вересень 2023 року, вона дорівнює 260 робочих днів (див. таблицю).
Кількість робочих днів у періоді жовтень 2022 – вересень 2023 року
Роки
2022
2023
Разом
Місяці
10
11
12
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Кількість робочих днів
21
22
22
22
20
23
20
23
22
21
23
21
260
Середньомісячне число робочих днів дорівнює – 21,67 (260 р. дн. ÷ 12 міс.).
Матеріальна допомога на оздоровлення/грошова допомога обчислюється як добуток середньоденної зарплати і середньомісячного числа робочих днів, тобто – 7678,33 грн (354,33 грн × 21,67 р. дн.).
Чи виплачувати матеріальну допомогу держслужбовцю у період дисциплінарного стягнення
Допоки діє дисциплінарне стягнення, частина 3 статті 53 Закону № 889 КЗпП забороняє застосовувати до працівника заходи заохочення.
Ми ж знаємо, що до заохочень за частиною 1 статті 53 Закону № 889 відносять подяки, грамоти, урядові/відомчі відзнаки, державні нагороди, дострокове присвоєння рангу. А виплата матеріальної допомоги для оздоровлення державним службовцям є обов’язковою виплатою при наданні щорічної відпустки, передбаченою Законом № 889. І немає значення, притягнуто держслужбовця до дисциплінарної відповідальності чи ні, якщо йому надали щорічну основну відпустку – грошову допомогу слід виплачувати.
