бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Посадові оклади в бюджетних установах нині не великі. Однак збільшують заробіток працівників інші виплати, як-то доплати, надбавки, премії. У цьому огляді – про стимулюючі доплати і надбавки в бюджетних установах 2024.
Обовʼязкові доплати і надбавки в бюджетних установах є однією зі складових заробітної плати працівників. Залежно від режиму роботи, умов роботи, кваліфікації працівники можуть мати доплати:
за роботу на територіях можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій.
Зазначимо, що часто виходить так, що доплати збільшують заробітну плату у порівняння з окладом вдвічі, а то й більше. Типовий приклад – заробітна плата науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти.
Доплата до рівня мінімальної зарплати
Працівникам, у яких зарплата за місяць виходить меншою суми мінімальної зарплати (далі – МЗП), нараховується доплата до рівня МЗП. Адже за вимогою зарплатного законодавства заробіток працівника не може бути нижчим за розмір МЗП, але за умови повного виконання норми праці (місячної, годинної) (абз. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).
Доплати до рівня МЗП обчислюється шляхом віднімання від суми МЗП, яка відповідає відпрацьованому часу, суми фактично нарахованої зарплати. Виходить, що розмір МЗП, який використовується у розрахунку доплати, становить суму:
повну – якщо працівник виконав місячну норму праці (7100 грн – у січні-березні 2024; 8000 грн – у квітні-грудні 2024);
пропорційну виконаній нормі праці, – якщо працівник працював на умовах неповного робочого часу та/або не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норму праці з тих чи інших причин (хворів, був у відпустці без збереження зарплати тощо). Наприклад, якщо працівник працював на 0,5 ставки у жовтні 2024 року, то МЗП у розрахунку за місяць становить 4000 грн (= 8000 грн × 0,5), на 0,25 ставки – 2000 грн (= 8000 грн × 0,25) і т.д.
Очевидно, що якщо за виконану норму праці сума зарплати перевищує МЗП, то доплата до рівня МЗП не нараховується.
На простому прикладі такий розрахунок виглядає так.
Приклад 1 (доплата до МЗП, проста ситуація). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2024 році становить 4345 грн. У жовтні 2024 року він відпрацював увесь робочий час за місячною нормою й не має ніяких більше доплат, тому йому нараховано:
4345 грн – за окладом;
3655 грн – доплата до рівня МЗП (= 8000 – 4345).
Всього працівнику нараховано:
4345 + 3655 = 8000 грн
Якщо зарплата такого працівника перевищить за місячну норму праці 8000 грн, то доплата до МЗП нараховуватися не буде. Наприклад, цьому ж працівнику може бути нарахована місячна премія в розмірі окладу. Тоді вийде зарплата:
4345 грн – за окладом;
4345 грн – місячна премія.
Всього працівнику тоді за жовтень 2024 нараховано:
4345 + 4345 = 8690 грн
При розрахунку доплати до МЗП враховуються не всі складові зарплати. Так, у сумі зарплати не враховуються такі виплати:
доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.
Однак враховується сума індексації зарплати. Як наслідок, сума індексації зменшує суму доплати до МЗП. Індексація була відновлена з 2024 року (базовий місяць для всіх – грудень 2023). У 2025 році базовим місяцем для всіх буде січень 2025 (проєкту Закону про держбюджет 2025). Розглянемо дану ситуацію на такому прикладі.
Приклад 2 (доплата до МЗП, індексація). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2024 році становить 4345 грн. У жовтні 2024 року йому нарахували 60 грн індексації. У жовтні 2024 року мінімальна зарплата 8000 грн. Тоді зарплата такого працівника виходить:
4345 грн – за окладом;
60 грн – індексація;
3595 грн – доплата до МЗП (= 8000 – 4345 – 60).
Всього працівнику нараховано:
4345 + 60 + 3595 = 8000 грн
Як бачимо, сума індексації «розчинилася» у доплаті до МЗП, так як індексація враховується при визначенні такої доплати. Працівник отримав би ті ж самі 8000 грн зарплати навіть якби індексації не було.
Приклад 3 (доплата за роботу у нічний час). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2024 році становить 4345 грн. У жовтні 2024 йому ще й нарахована доплата за роботу у нічний час – 340 грн. Місячна норма відпрацьована повністю. Тоді зарплата такого працівника становить:
4345 грн – за окладом;
3655 грн – доплата до рівня МЗП (= 8000 – 4345).
Доплата за роботу у нічний час не враховується у визначенні доплати до МЗП, тому зарплата працівника вийде більшою, аніж у прикладі 1. За жовтень 2024 працівнику нараховано:
Доплату у бюджетних установах за ненормований робочий день встановлюють водіям – у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час. Але не всім водіям можна її встановлювати.
Так, якщо водій працює в установі на роботі з неповним робочим днем, то йому ненормований робочий день встановлений бути не може. Відповідно, доплата за ненормований робочий день буде відсутня.
Бувають ситуації, коли водій впродовж місяця з технічних або фінансових причин не експлуатував легковий автомобіль, у цьому випадку доплату за ненормований робочий день водієві не нараховується.
Доплата за використання в роботі дезінфекційних засобів
Доплата за використання в роботі дезінфекційних засобів встановлюється тим працівникам, у посадовій інструкції яких передбачено роботу із застосуванням дезінфекційних засобів, у т. ч. працівникам, зайнятим прибиранням туалетів.
Усім працівникам освітніх установ, яким присвоєно наукові ступені доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук встановлюється доплата за науковий ступінь. Головною умовою для цього є їхня діяльність, яка за профілем збігається з наявним у науковим ступенем.
Увага: Керівник закладу освіти самостійно визначає відповідність наукового ступеню профілю діяльності працівника на займаній посаді.
На практиці доплата нараховується всім працівникам закладу з науковими ступенями, навіть кандидатам технічних, педагогічних, фізико-математичних наук, які працюють на непрофільних для них кафедрах (економічних, управління, маркетингу тощо)
Цю доплату встановлюють у відсотках до посадового окладу у розмірі:
15% – за науковий ступінь «доктор філософії» («кандидат наук»);
25% – за науковий ступінь «доктор наук».
Це не граничні розміри («до»), а відсотки, які використовуються щодо всіх, тобто доплата за науковий ступінь доктора філософії може бути тільки 15%, а не 10% і т.д. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень (ч. 2 ст. 59 Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556, далі – Закон про вищу освіту).
Зверніть увагу, що ніякі нормативні документи не обмежують керівника у праві щодо визнання відповідності профіля працівника займаній посаді (ч. 3 ст. 59 Закону про вищу освіту). Як наслідок, маємо дещо парадоксальні ситуації:
викладач може мати ступінь «кандидат технічних наук» і працювати на кафедрі фінансів, викладаючи фінансово-економічні дисципліни. І при цьому отримувати доплату 15%, як і працюючі на тій же кафедрі кандидати економічних наук. Викладачів у закладах вищої освіти набирають за конкурсом і проходження конкурсу на відповідну кафедру автоматично означає відповідність його ступеня профілю діяльності кафедри;
викладач може мати дисертацію з педагогічних наук, яка присвячена викладанню української мови, але при цьому викладати англійську мову. Все одно він може отримувати доплату 15%;
доплати за наукові ступені застосовуються не тільки у закладах вищої освіти, але й у школах, незважаючи на те, що наукова складова там у діяльності присутня далеко не завжди.
Увага: На практиці доплата за науковий ступінь у закладах освіти нараховується незалежно від наукової спеціальності й теми дисертації.
Якщо працівник є володарем двох наукових ступенів, наприклад «кандидат наук» і «доктор наук», розмір доплати в бюджетних установах не повинен перевищувати 25% його посадового окладу. Тобто працівнику нараховується всього лише 25%, а не 15%+25%.
Однак у держслужбовців доплата за науковий ступінь була скасована з 2015 року через зміни до ст. 50 Закону «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889, де така доплата більше не значиться у складових заробітної плати держслужбовця. Щоправда, держслужбовцям дозволена викладацька діяльність, а тому вони можуть «відпрацьовувати» свої наукові ступені на викладацькій роботі у закладах вищої освіти, отримуючи там відповідні доплати.
Якщо працівник має вчене звання старшого наукового співробітника, доцента або професора, йому слід встановити доплату за вчене звання. Звичайно, якщо його діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. Керівник установи самостійно визначає відповідність вченого звання профілю діяльності працівника на займаній посаді. На практиці маємо ту ж ситуацію, що й з науковими ступенями – звання доцента отримано за кафедрою фінансів, але працює на кафедрі бухгалтерського обліку – все одно має право на дану доплату і т.п.
Доплата за вчене звання, як і доплата за науковий ступінь, встановлюється теж у відсотках до посадового окладу у розмірі (ч. 2 ст. 59 Закону про вищу освіту):
25% – за вчене звання «доцент» і «старший науковий співробітник»;
33% – за вчене звання «професор».
Як правило за відповідними галузевими угодами з освіятянскьими профспілками доплати нараховуються у максимальному розмірі, тобто 25% і 33%.
Також зверніть увагу, що «доцент» – це:
назва посади. За нею нараховується оклад, який відповідає посаді доцента. Однак, якщо працівник впродовж 2-х років не зміг отримати звання доцента, то йому має нараховуватися зарплата за окладом на щабель нижче (старший викладач, викладач або асистент у залежності від штатного розпису конкретного навчального закладу);
назва вченого звання. Працівник може працювати на посаді професора, але мати звання доцента. І навпаки, працювати на посаді доцента, але мати звання професора. Однак у більшості посада і звання з часом співпадають.
Аналогічна ситуація з званнями професора і старшого наукового співробітника. Якщо працівник одночасно має два вчених звання, наприклад «доцент» і «професор», у нього розмір доплати не повинен перевищувати 33% посадового окладу.
Увага: доплати за наукові ступені, вчені звання та за стаж (вислугу років) нараховуються як % від окладу
Приклад 4 (доплата за науковий ступінь, вчене звання та стаж викладача у державному закладі вищої освіти). Доцент закладу вищої освіти у 2024 році у жовтні 2024 року має 19-й тарифний розряд, за яким оклад визначається так:
Працівники, які виконують свої посадові обов’язки у нічний час, мають право на доплату за роботу в нічний час.
Таку доплату встановлюють за кожну годину роботи в нічний час, тобто з 10 години вечора до 6 години ранку. Розмір цієї виплати не може перевищувати 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу).
Приклад 5 (доплата за «нічні» штатної медсестри). Молодша медична сестра відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового перебування людей похилого віку має 4-й тарифний розряд за ЄТС, за яким посадовий оклад становить 4058 грн. У жовтні 2024 року вона відпрацювала 8 змін – 192 год, з них 64 год – нічні години.
Розмір доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не може перевищувати 50% посадового окладу. Цей розмір зазначають у наказі про встановлення цієї виплати, а також прописують:
строк, на який збільшують навантаження;
перелік видів робіт, які додатково виконуватиме працівник.
Додаткове навантаження на працівника має бути економічно обгрунтованим та не призводити до погіршення якості виконуваних ним обов’язків, завдань, робіт. У разі якщо якість і результати праці все ж таки погіршаться, додаткове навантаження та відповідний розмір доплати в бюджетних установах скасовують.
Доплату встановлюють лише рядовим працівникам, оскільки її заборонено встановлювати:
керівникам бюджетних установ та їхнім заступникам;
керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам.
Суміщення професій (посад), як і розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, є істотною зміною умов праці. Тож працівника, який суміщуватиме посаду, слід попередити за 2 місяці, а ще – отримати його згоду. Однак під час воєнного стану це можна робити не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136).
При цьому суміщувана посада має бути вакантною та обов’язково наявною у штатному розписі.
Розмір доплати за суміщення професій (посад) не може перевищувати 50% посадового окладу. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.
У наказі про встановлення доплати у бюджетних установах зазначають суміщувану посаду, розмір доплати, можуть визначати перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник, та строк їхнього виконання.
Зауважимо: таку доплату встановлюють лише рядовим працівникам. Тобто вона є неможливою для керівників бюджетних установ і структурних підрозділів, а також їхніх заступників.
Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників
Доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників встановлюють за наказом працівнику, який поряд зі своєю основною роботою виконуватиме за згодою обов’язки тимчасового відсутнього. Тобто на час хвороби, відпустки, відрядження останнього чи з інших причин.
У наказі визначають розмір виплати, перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник, та строк їхнього виконання.
Розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників не може перевищувати 50% посадового окладу.
Якщо у посадовій інструкції визначено, що на час відсутності колеги працівник виконуватиме його роботу (чи частину роботи), такий обов’язок є трудовою функцією працівника. А тому наказ про виконання роботи іншого у за таких обставин не видають, як і наказ про встановлення доплати в бюджетних установах. Тобто такому працівнику доплату не встановлюють.
За виконання обов’язків тимчасово відсутніх доплату встановлюють лише рядовим працівникам. Таку доплату не встановлюють:
керівникам бюджетних установ та їхнім заступникам;
керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам.
Підвищення окладів працівникам ОМС під час воєнного стану 2024
Підвищити зарплату бюджетникам можна не лише за рахунок доплат. Існує можливість підвищити оклади на підставі п. 3 Постанови Кабміну від 25.04.2023 р. № 391 (за текстом –Постанова № 391, набула чинності 28 квітня 2023 року). Дана постанова обов’язкова щодо працівників державних органів та не обов’язкова щодо працівників органів місцевого самоврядування. За цією постановою можна підвищити оклади тим працівникам органів місцевого самоврядування (ОМС), хто здійснює свої повноваження на територіях:
активних бойових дій – коефіцієнт 2;
активних бойових дій під час інтенсивних обстрілів – 3;
Підвищення здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу впродовж місяця. Однак це не доплата, а підвищення окладу, а отже, потім оклад як база нарахування різних доплат і надбавок додатково збільшує ще й ці доплати й надбавки.
Доплати іншим бюджетникам, які працюють на території бойових дій
