бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після початку війни об’єктивних підстав для надання матеріальної допомоги, на жаль, побільшало
Кому виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань
Право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань є у держслужбовців і посадовців держорганів, органів місцевого самоврядування (ОМС), обслуговуючих робітників держорганів і ОМС, військовослужбовців, працівників сфери культури, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, а також медиків.
Розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань
Розмір не визначений, але може мати максимальне обмеження. Так, для більшості бюджетників розмір та умови надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, як правило, визначається умовами колективного договору або установчими документами установи. Наприклад, таке правило діє є для педагогічних і науково-педагогічних працівників, яким дана допомога виплачується за рахунок власних надходжень закладу освіти (ч. 8 ст. 61 Закону «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145, далі – Закон про освіту).
Однак на рівні нормативно-правових документів максимальне обмеження на розмір допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі не більше середньомісячної зарплати встановлено для:
При цьому середньомісячна зарплата визначається за останні 12 к. місяців роботи за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 08.12.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).
Для військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів держвлади та ОМС розмір такої допомоги обмежується місячним грошовим забезпеченням військовослужбовців, осіб начальницького складу (пп. «3» п. 2, п. 5 Постанови № 268).
Перелік можливих соціально-побутових питань, на які може надаватися матеріальна допомога якось спеціально законодавством не визначений. Однак у п. 3.31 Інструкції зі статистики зарплати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), згадується матеріальна допомога разового характеру, що включає в себе питання:
окремих сімейних обставин;
оплату лікування;
оздоровлення дітей;
поховання.
У цілому всі вищенаведені питання можна віднести до соціально-побутових. Чи належать конкретні обставини працівника до «соціально-побутових» питань, вагомість таких питань вирішує сам керівник установи. Однак при прийнятті рішення йому слід враховувати положення колективного договору, так я там можуть бути визначені види та підстави надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Як сформулювати надання «соціально-побутової» матеріальної допомоги
Щодо вибору конкретного формулювання у наказі про надання матеріальної допомоги, то це має значення при оподаткуванні, так як у результаті допомога може мати та не мати цільового характеру, а це впливає на правила оподаткування відповідної допомоги. Також слід враховувати формулювання, які є у колективному договорі установи, якщо там визначені види матеріальної допомоги. Краще уникати видачі матеріальної допомоги у формулюванні, яке не передбачене колективним договором. Якщо колективний договір не передбачає якихось видів матеріальної допомоги, наприклад допомоги на лікування, то краще вжити найбільш універсальне формулювання – «матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань», тому що саме так дана допомога названа в нормативно-правових документах, зокрема для держслужбовців, посадовців ОМС, педагогічних і науково-педагогічних працівників. Можливі варіанти разової матеріальної допомоги наведено у таблиці нижче.
ВИДИ РАЗОВОЇ ДОПОМОГИ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ЇЇ НАДАННЯ
Приклади формулювань назви
допомоги в наказі про її надання
Норми ПКУ*, які врегульовують оподаткування такої допомоги
Документи для отримання
без конкретної вказаної мети («нецільова»**):
«матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань»
пп. 170.7.3
заява
«матеріальна допомога у зв’язку зі сімейними обставинами»
з конкретно вказаною метою («цільова»):
«матеріальна допомога на оплату лікування»,
«матеріальна допомога на медобслуговування»
пп. 165.1.19
заява + підтвердні документи щодо необхідності лікування чи медобслуговування
«матеріальна допомога на оздоровлення дитини»
пп. 170.7.3
заява + підтвердні документи щодо необхідності оздоровлення
«матеріальна допомога на поховання» (можна вказати, кого саме, якого близького родича)***
** у ПКУ вживається термін «нецільова благодійна допомога». Відмінність від цільової, окрім формулювання, у тому, що не потребує документа-підстави, лише заяви про надання від працівника та відповідного рішення керівника;
Чи входить матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань до складу зарплати
Ні, не входить. Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань вважається разовою виплатою (навіть, якщо надається кілька разів на рік) та не належить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5).
Як наслідок, така допомога відображається у Податковому розрахунку окремо від зарплати, під іншими ознаками доходу, на неї не нараховується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та є свої правила оподаткування (див. далі).
Чи обов’язкова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань
Ні, не обов’язкова. Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – це необов’язкова виплата, що обмежується фондом оплати праці установи, який передбачений кошторисом установи. Допомогу можна виплатити лише, якщо є ресурси на виплату зарплати, у т.ч. посадових окладів, надбавок за ранг, усіх інших надбавок і доплати. У закладах освіти виплата допомоги обмежується власними коштами (ч. 8 ст. 61 Закону про освіту).
Сума допомоги може бути й менша за заявлену, наприклад меншою за оклад (лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15). Керівник узагалі може відмовити у виплаті такої допомоги, якщо це не порушує умов колективного договору.
Чим «соціально-побутова» допомога відрізняється від матеріальної допомоги на оздоровлення
Окрім матеріальної допомоги вирішення соціально-побутових питань, яка належить до разової, ще існує систематична матеріальна допомога, якою у бюджетників є так звана матеріальна допомога на оздоровлення. Така допомога бюджетній установі надається на постійній основі всім працівникам в «автоматичному» режимі, тобто без їхніх заяв при виході в основну частину щорічної відпустки. Відмінність даного виду допомоги від допомоги на вирішення соціально-побутових питань ще й у тому, що допомога на оздоровлення є частиною зарплати (пп. 2.3.3 Інструкції Інструкція № 5), а «соціально-побутова» допомога такою не є (п. 3.31 Інструкції № 5).
Допомога на оздоровлення існує зокрема у:
держслужбовців – у розмірі середньомісячної зарплати (ч. 1 ст. 57 Закону про держслужбу). Зверніть увагу: допомога на вирішення соціально-побутових питань – це ч. 2 ст. 54 Закону про держслужбу;
Скільки разів на рік можна надавати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань
Держслужбовці – 1 раз на рік, інші бюджетники – кількість разів не обмежена. Кількість разів надання допомоги обмежується лише для держслужбовців – один раз на рік (п. 2 Порядку № 500). Якщо держслужбовець був переведений з одного держоргану в інший, то матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань буде виплачуватися лише в разі, якщо за попереднім місцем роботи в тому році, в якому здійснено переведення, держслужбовець її не отримував.
Щодо інших бюджетників, зокрема педагогічних та науково-педагогічних працівників, умови надання матеріальної допомоги визначаються колективним договором. Якщо кількість не визначена, то можна надавати таку допомогу й кілька разів на рік, якщо є власні кошти. Однак у такому разі допомога може перевищити неоподатковувану суму (див. далі).
Хто приймає рішення про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань
За загальним правилом рішення про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймає керівник.
Щодо ОМС, то для голів обласної, районної та районної у місті рад, їхніх заступників, а також сільських, селищних, міських голів – треба рішення відповідної ради (див. абз. 1 та абз. 2 п. 6 Постанови № 268).
Секретарям сільських, селищних, міських рад, заступникам сільських, селищних, міських голів, керуючим справами (секретарям) виконкомів, старостам – треба рішення сільського, селищного, міського голови (абз. 3 п. 6 Постанови № 268).
Також існує окреме рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд. Документ встановлює обставини, коли військовослужбовцям надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань. Виплата матдопомоги проводиться за місцем служби. Військовослужбовець має подати відповідний рапорт командиру. Командири можуть звернутися з питань виплати допомоги для себе до вищого командира за підпорядкованістю. В рапорті на ім'я командира зазначається причини та розмір допомоги.
Підстави для виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань для військовослужбовців:
смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хіміотерапія);
захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, які пов’язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;
сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз у 2024 році за однією з вищезазначених підстав внаслідок події, яка настала у 2024 році або у 2023 році, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події (крім підстав у пунктах 3 та 4).
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Як розрахувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань для держслужбовців та посадовців ОМС
Якщо мова йде про матеріальну допомогу у розмірі окладу, то тут все зрозуміло – беремо розмір окладу у місяці затвердження наказу (розпорядження) про надання такої допомоги. Також у наказі керівника може бути й менша сума.
Щодо середньої зарплати, то це питання врегульоване ч. 2 п. 8 Порядку № 100.
Останні оновлення були внесені у вересні 2023 року і наразі алгоритм такий:
визначається розрахунковий період – 12 місяців перед місяцем нарахування допомоги;
середньоденна зарплата = зарплата за розрахунковий період ÷ число фактично відпрацьованих робочих днів (далі – р. днів). При цьому у зарплаті розрахункового періоду не враховуються виплати за час, впродовж якого зберігається середній заробіток працівника (це час виконання державних і громадських обовʼязків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю. Також не враховуються виплати перелічені у п. 4 Порядку № 100;
середньомісячне число р. днів = число р. днів за графіком підприємства (нормою) за останні 12 календарних місяців ÷ 12 місяців;
матеріальна допомога = середньоденна зарплата × середньомісячне число р.днів.
У який термін треба виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань
Строки нарахування матдопомоги також не визначені, оскільки ця виплата не є обов’язковою. Певний строк може бути визначений у колективному договорі чи рішенні керівника. Як правило, виплата допомоги відбувається у найближчий день виплати зарплати.
Оподаткування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань оподатковується зважаючи на те, що вона не входить до зарплати, тобто є нецільовою благодійною допомогою з точки зору ПКУ:
ПДФО та військовий збір не стягуються у межах суми допомоги, що сукупно за звітний рік не перевищує граничного розміру доходу за пп. 169.4.1 ПКУ (для 2024 та 2025 року – 4240 грн) (пп. 170.7.3 ПКУ). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку ця неоподатковувана частина відображається за кодом ознаки«169»;
сума перевищення оподатковується ПДФО 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку це може бути код «127». Податкова соціальна пільга на суму допомоги не застосовується, так як це не зарплатна виплата;
Матеріальна допомога на лікування замість вирішення соціально-побутових питань
Зверніть увагу, що якщо працівнику матеріальна допомога все ж таки потрібна на лікування (себе чи членів сім’ї першого ступеня споріднення), то є ще один варіант – оформити такі кошти не як матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а саме як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування. Звичайно, якщо це дозволяє колективний договір. Тоді можна буде зекономити на податках, адже така допомога у повній сумі не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.19 ПКУ, п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ), не обкладається ЄСВ (п. 14 розділу І Переліку № 1170). Єдине, що у такому разі потрібно належно документально оформити:
у заяві визначити мету – допомога на лікування;
до заяви докласти будь-які підтвердні документи, які здатні підтвердити цільовий характер допомоги. Наприклад, договір про лікування, медичний висновок про необхідність лікування, виставлений рахунок на оплату лікування, уже оплачений рахунок тощо.
Документи потрібні для оподаткування. Якщо їх немає, або допомога потрібна родичам другого ступеня споріднення – можна оформляти як звичайну матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.
Незважаючи на те, що допомога на лікування не оподатковується, у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку її все ж таки слід показати під ознакою доходу «143». Щодо Додатку Д1 Податкового розрахунку, то вона також там не наводиться, так як не входить до бази ЄСВ.
Однак якщо сума матеріальної допомоги в межах 4240 грн у 2024/2025 році, то ніякого значення в оформленні того, чи іншого виду допомоги немає, адже оподаткування буде однакове, обидві допомоги не входять до складових зарплати.
Увага: якщо працівнику треба гроші на лікування – може бути кращим оформити дані кошти як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування.
Наказ про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань – ЗРАЗОК
